Тремор рук у людей похилого віку є поширеною проблемою, яка може суттєво вплинути на їх повсякденне життя. Ці мимовільні рухи руху можуть бути зумовлені різними причинами, починаючи від доброякісних до більш серйозних неврологічних розладів. Розуміння основних причин тремтіння рук має вирішальне значення для забезпечення ефективного лікування та покращення якості життя. У цій статті ми надамо інформацію про загальні причини тремтіння рук у людей похилого віку та про методи діагностики та лікування.
Розуміння тремтіння рук
Тремор рук – це ритмічні, мимовільні рухи рук, які можуть змінюватись за тяжкістю та частотою. Тремор рук часто класифікується на два основні типи:
- Тремор спокою: виникають, коли руки перебувають у спокої, наприклад, коли лежать або сидять на місці.
- Тремор для рук під час діяльності: виникають під час добровільних рухів, таких як написання, їжа або тримання предметів.
Тремор для рук може суттєво вплинути на щоденну діяльність, знижуючи якість життя та незалежність. У людей похилого віку тремтіння рук часто асоціюються з неврологічними або системними умовами.
Поширені причини тремтіння рук у людей похилого віку
1. Основне тремор (essential tremor)
Основне тремор (essential tremor) – одна з найпоширеніших причин тремтіння рук у літніх людей. Цей розлад є типом тремтіння дій, що означає, що тремтіння відбувається, коли ця людина намагається рухати руками чи руками, наприклад, коли до чогось тягнеться. Точна причина істотного тремору не повністю зрозуміла, але, як вважають, він передбачає аномальну електричну мозкову активність, особливо в мозочку, яка контролює рухову координацію. Ця ненормальна активність призводить до ритмічного струшування рук. Генетичні фактори також можуть відігравати певну роль, оскільки істотний тремор часто працює в сім'ях.
Діагноз:
Діагноз необхідного тремору в першу чергу клінічний, заснований на анамнезі та симптомах пацієнта. Невролог часто запитує про сімейну історію, оскільки істотний тремор зазвичай успадковується, і детальне обстеження виключає інші потенційні причини тремору, таких як хвороба Паркінсона. У деяких випадках для виключення інших неврологічних станів може бути проведено МРТ мозку або аналізу крові.
Лікування необхідного тремору:
Лікування необхідного тремору, як правило, включає ліки для управління симптомами. Найпоширенішими ліками є:
- Бета-блокатори (наприклад, пропранолол): Ці ліки допомагають зменшити тремтіння, блокуючи вплив адреналіну на нервову систему.
- Антисекунські препарати (наприклад, примідон): ці препарати допомагають контролювати тремор шляхом стабілізації нервової активності в мозку.
- Глибока стимуляція мозку: У важких випадках, коли ліки неефективні, може бути рекомендована глибока стимуляція мозку. Цей метод виконується шляхом імплантації пристрою, який надсилає електричні імпульси в частину мозку, відповідальну за тремтіння.
- Зміни способу життя: У деяких випадках уникнення стресу та кофеїну, який може посилити тремтіння, можуть зменшити тремтіння руки.
2. хвороба Паркінсона
Хвороба Паркінсона – це прогресуюче нейродегенеративне розлад, який в першу чергу впливає на рухову систему. Це захворювання викликається втратою нейронів, що продукують дофамін, у мозку, зокрема в субстанції Nigra-області, яка відіграє ключову роль у контролі руху. У міру зниження рівня дофаміну це призводить до ознаки симптомів хвороби Паркінсона, включаючи брадикінезію (повільність руху), жорсткість м’язів та тремтіння спокою. Тремор руки при хворобі Паркінсона зазвичай виникає в спокої і описується як тремтіння “таблетки”, де великий палець і вказівний палець цієї людини рухаються круговим рухом, ніби котять таблетку.
Діагноз:
Хвороба Паркінсона діагностується на основі клінічних симптомів та фізичного обстеження. Невролог оцінить рух пацієнта, тонус м’язів та координацію між кінцівками. Діагноз часто підтримується нейровізуючими тестами (такими як МРТ або ПЕТ), які можуть демонструвати знижену активність дофаміну в мозку. Діагноз хвороби Паркінсона зазвичай поставляється після виключення інших станів, які можуть викликати подібні симптоми.
Лікування хвороби Паркінсона:
Наразі хвороба Паркінсона невиліковна, але ліки можуть допомогти керувати симптомами:
- Леводопа (L-DOPA): Цей препарат перетворюється на дофамін в мозку, допомагаючи полегшити рухові симптоми, включаючи тремтіння.
- Агоністи дофаміну: Ці препарати імітують вплив дофаміну і можуть бути використані самостійно або в поєднанні з леводопою.
- Інгібітори MAO-B (наприклад, селілін): Ці ліки допомагають підвищити рівень дофаміну, інгібуючи фермент, який його руйнує.
- Глибока стимуляція мозку: Для пацієнтів із запущеною хворобою Паркінсона глибока стимуляція мозку може бути ефективною для боротьби з тремтіннями та іншими руховими симптомами.
3. Інсульт або тимчасова ішемічна атака
Інсульт або тимчасова ішемічна атака може спричинити тремтіння рук у людей похилого віку, якщо це впливає на ділянки мозку, які контролюють рух. Інсульт відбувається, коли переривається приплив крові до мозку, що призводить до загибелі клітин та втрати функції у ураженій області. Коли інсульт впливає на рухову кору або мозочок, це може призвести до широкого спектру моторних проблем, включаючи тремтіння рук. Тимчасові ішемічні атаки, які часто називають “міні-строками”, викликають тимчасові порушення кровотоку до мозку, а також можуть призвести до тремтіння в руці, якщо на регіоні, що контролює рух руки, впливає.
Діагноз:
Діагноз інсульту або тимчасової ішемічної атаки здійснюється за допомогою поєднання тестів клінічного обстеження та візуалізації. КТ або МРТ мозку можуть визначити області пошкодження мозку. Крім того, ретельна історія події (наприклад, раптова слабкість, оніміння або проблеми мовлення) допомагає розрізняти інсульт та інші умови, які можуть спричинити тремор.
Варіанти лікування:
Лікування тремтіння рук, спричиненого інсультом або тимчасовою ішемічною атакою, залежить від основного стану:
- Лікування інсульту: негайне медикаментозне лікування є критичним для інсульту, і мета – відновити приплив крові до ураженої області мозку. Лікування може включати використання препаратів, що обмежують згусток (тромболітики) або хірургічних втручань.
- Реабілітація: Фізична терапія допомагає покращити рухову функцію та зменшити тремтіння, спричинені інсультом. ТРИКОтерапія також може сприяти навчанню адаптивних методик для виконання щоденних завдань.
4. Гіпертиреоз
Гіпертиреоз виникає, коли щитовидна залоза виробляє занадто багато гормону щитовидної залози. Цей стан може збільшити метаболізм організму, викликаючи такі симптоми, як втрата ваги, швидке серцебиття та тремтіння рук. Тремор при гіпертиреозі, як правило, тонкий і виникає в періоди відпочинку чи активності. Точний механізм, що стоїть за тремтінням, вважається результатом посилення симпатичної активності нервової системи, що підвищує збудливість м’язів.
Діагноз:
Для діагностики гіпертиреозу проводиться аналізи крові, що вимірюють рівень гормону щитовидної залози (Т3 і Т4) та гормону, стимулюючого щитовидної залози (ТТГ). Підвищений Т3 і Т4 з низьким рівнем ТТГ вказує на гіпертиреоз. Для оцінки розміру та функції щитовидної залози також може використовуватися тест на поглинання ультразвуку або радіоактивного йоду.
Лікування гіпертиреозу:
Лікування гіпертиреозу має на меті зменшити надвиробництво гормону щитовидної залози:
- Ліки з антитиреоїдами (наприклад, метимазол): ці препарати зменшують вироблення гормонів щитовидної залози.
- Радіоактивна йодна терапія: це лікування проводиться шляхом прийому радіоактивного йоду, який знищує надактивну тканину щитовидної залози.
- Бета-блокатори (наприклад, пропранолол): ці препарати можуть бути призначені для контролю за тремтінням та іншими симптомами, пов'язаними з гіпертиреозом.
- Тиреоїдектомія: У деяких випадках може знадобитися хірургія для видалення частини або всієї щитовидної залози.
5. Побічні ефекти ліків
Деякі ліки, особливо ліки, які приймають люди похилого віку для інших станів, можуть викликати тремтіння руки як побічний ефект. Наприклад, такі ліки, як антидепресанти (SSRIS), антипсихотичні засоби та бронхолітики, можуть призвести до тремтіння, оскільки вони впливають на нейромедіатори в мозку. Інші препарати, такі як кортикостероїди, також можуть спричинити тремтіння внаслідок їх впливу на нервову систему.
Діагноз:
Ретельний огляд історії ліків пацієнта є важливим. Якщо тремтіння почнеться після використання нового ліка, лікар може підозрювати, що цей препарат є причиною. Аналізи крові також можуть допомогти визначити рівень певних ліків в організмі.
Лікування побічних ефектів ліків:
Якщо ліки виявляються причиною тремтіння, лікар може відрегулювати дозування або перемикати пацієнта на інший препарат. У деяких випадках можуть бути призначені додаткові ліки для протидії тремтінням.
6. Психогенний тремор
Психогенні тремтіння викликаються психологічними факторами, такими як стрес, тривога або розлад конверсії. Тремор може відрізнятися інтенсивністю і може бути важко відрізнити від інших типів тремору.
Діагноз:
- Клінічна оцінка: оцінка психологічних стресорів або анамнезних станів психічного здоров'я.
- Непослідовні тремтіння: психогенні тремори часто змінюються частотою або амплітудою під час обстеження.
Варіанти лікування:
- Психотерапія: когнітивно-поведінкова терапія або інші форми консультування.
- Ліки: можуть бути призначені антидепресанти або препарати проти тривоги.
- Управління стресом: такі методи, як уважність та вправи на розслаблення.
Підсумовуючи, тремтіння рук у людей похилого віку спричинені різноманітними факторами, починаючи від доброякісних умов, таких як істотне тремтіння до більш серйозних захворювань, таких як хвороба Паркінсона та інсульти. Тремор для рук у людей похилого віку може стосуватися, особливо якщо вони наполегливі або погіршуються. Важливо проконсультуватися з медичним працівником, щоб визначити причину та відповідне лікування.
Discussion about this post