Галюцинації, де хтось сприймає щось, чого насправді не присутнє (наприклад, бачити, слухати чи відчути речі, яких там немає), може змусити людину та члени їхніх сімей відчувати страх, розгубленість та тривогу. Коли доросла людина, як бабуся, часто відчуває галюцинації, це може стосуватися. Існує кілька причин, починаючи від медичних станів до побічних ефектів ліків. Нижче ми пояснимо найпоширеніші причини галюцинацій у дорослих людей та надамо інформацію про діагностику та варіанти лікування.
1. Деменція та хвороба Альцгеймера
Деменція, зокрема хвороба Альцгеймера, є однією з найпоширеніших причин галюцинацій у дорослих людей. Хвороба Альцгеймера – це прогресуюче неврологічне розлад, який завдає пошкодження клітин мозку, що призводить до когнітивного зниження. У міру погіршення мозку це може впливати на різні функції, включаючи сприйняття та пам'ять. Галюцинації в Альцгеймері можуть виникати через зміни хімічного балансу мозку або через плутанину, спричинену втратою пам’яті. Частини мозку, відповідальні за обробку сенсорної інформації, можуть бути порушені, що призводить до неправильного сприйняття або “помилкових” сенсорних переживань.
Діагноз
Для діагностики деменції та хвороби Альцгеймера необхідна комплексна медична оцінка. Ця оцінка часто включає фізичний та неврологічний обстеження, когнітивне тестування та візуалізація мозку (наприклад, МРТ або КТ). Лікар може також запитати про історію хвороби сім'ї та провести оцінку психічного стану для оцінки когнітивної функції. Галюцинації частіше зустрічаються на пізніх стадіях хвороби Альцгеймера, тому рання діагностика може зосередитись на виявленні когнітивного зниження.
Варіанти лікування:
В даний час немає ліки від хвороби Альцгеймера, але ліки можуть допомогти керувати симптомами. Інгібітори холінестерази (наприклад, донепезіл, рівастигмін) можуть бути призначені для повільного когнітивного зниження та допомоги у проблемах пам’яті. У деяких випадках антипсихотичні препарати (наприклад, кветиапін, рисперидон) можуть бути обережно застосовуватися для лікування галюцинацій, але ці ліки, як правило, зарезервовані для важких випадків через побічні ефекти, особливо у дорослих людей. Нефармакологічні підходи, такі як когнітивна стимуляційна терапія та підтримка стабільного середовища з низьким стресом, також можуть допомогти.
2. хвороба Паркінсона
Хвороба Паркінсона – це нейродегенеративне розлад, який в першу чергу впливає на рух, але також може призвести до когнітивних змін, включаючи галюцинації. Це захворювання спричиняє втрату клітин, що продукують дофамін, у мозку, що порушує спілкування між різними частинами мозку. Це порушення може спричинити як рухові симптоми (наприклад, тремтіння та жорсткість), так і немоторні симптоми, включаючи галюцинації. Галюцинація може бути візуальною галюцинацією (наприклад, бачення людей чи тварин) або слухова галюцинація (голоси слуху), і вони, як правило, виникають у міру просування захворювання або внаслідок ліків.
Діагноз
Хвороба Паркінсона діагностується за допомогою поєднання історії хвороби, фізичного обстеження та спостереження за симптомами. Не існує єдиного тесту на хворобу Паркінсона; Однак невролог може проводити різні діагностичні тести, включаючи МРТ сканування або аналізи крові, щоб виключити інші умови. Діагноз часто підтверджується на основі наявності рухових симптомів (таких як тремор або брадикінезія) та анамнез пацієнта.
Варіанти лікування:
Хворобу Паркінсона можна керувати ліками, які допомагають контролювати симптоми, зокрема, заміни дофаміну (наприклад, леводопа) або агоністи дофаміну (наприклад, праміпексол). Однак ліки, що застосовуються для лікування хвороби Паркінсона, іноді можуть викликати або погіршити галюцинації, особливо у дорослих людей. У цих випадках лікарі можуть коригувати режим ліків, зменшити дозування або спробувати альтернативні методи лікування. Якщо галюцинації зберігаються, антипсихотичні препарати (такі як кветиапін) можуть використовуватися в низьких дозах, хоча їх слід ретельно контролюватись через потенційні побічні ефекти.
3. Побічні ефекти ліків
Деякі ліки, особливо ліки, які зазвичай призначаються дорослим, можуть спричинити галюцинації як побічний ефект. Такі ліки, як бензодіазепіни, антидепресанти, антихолінергічні засоби та опіоїди, як відомо, збільшують ризик галюцинацій, особливо при прийнятті у більш високих дозах або протягом тривалих періодів. Ці препарати можуть перешкоджати рівновазі нейромедіаторів у мозку або впливати на області мозку, що беруть участь у сенсорній обробці, що призводить до перцептивних порушень.
Діагноз
Діагноз галюцинацій, спричинених ліками, вимагає ретельного огляду історії використання пацієнта. Лікар оцінить терміни галюцинацій щодо використання нових ліків або змін у дозуванні. Аналізи крові або скринінг на наркотики також можуть бути здійснені для перевірки рівнів конкретних ліків в організмі.
Варіанти лікування:
Якщо підозрюється, що ліки є причиною, лікар може запропонувати зменшити дозу ліків, припинити ці ліки або перейти на альтернативні ліки з меншим ризиком спричинення галюцинацій. Важливо тісно співпрацювати з лікарем при коригуванні ліків, оскільки раптове припинення деяких препаратів може мати серйозні побічні ефекти.
4. Делірій
Делірій – це стан гострої плутанини та дезорієнтації, який часто викликається основним медичним станом, такими як інфекція, зневоднення або метаболічні дисбаланси. Старші дорослі особливо вразливі до делірію, а галюцинації є поширеним симптомом. Делірій є результатом дисбалансу функції мозку, який часто викликається фізичною хворобою або медичним втручанням (наприклад, операція, госпіталізація). У такому стані мозок може неправильно трактувати сенсорну інформацію, що призводить до галюцинацій.
Діагноз
Делірій діагностується за допомогою клінічної оцінки, включаючи огляд історії хвороби пацієнта, сучасних станів здоров'я та ліків. Лікар також оцінить когнітивну функцію, проміжок уваги та загальний рівень свідомості пацієнта. Тести крові та дослідження візуалізації можуть бути проведені для виявлення будь -яких основних причин, таких як інфекція або зневоднення.
Варіанти лікування:
Лікування делірію фокусується на вирішенні основної причини (наприклад, лікування інфекцій, виправлення зневоднення або управління метаболічними дисбалансами). Забезпечення спокійного та звичного середовища також може допомогти, як і мінімізація фізичних обмежень або непотрібних препаратів. У деяких випадках антипсихотичні препарати (наприклад, галоперидол) можуть бути призначені для важких галюцинацій, але ці препарати слід застосовувати обережно у дорослих людей.
5. Бачення або порушення слуху
Для деяких дорослих людей галюцинації можуть бути пов'язані з сенсорним позбавленням, особливо у випадках значного зору чи втрати слуху. Мозок може спробувати компенсувати відсутність сенсорного введення, створюючи галюцинації, особливо зорові чи слухові галюцинації. Ці галюцинації іноді називають “синдром Чарльза Боннета” у випадках втрати зору. У такому стані люди з важким порушенням зору можуть бачити яскраві, неіснуючі зображення чи люди.
Діагноз
Ретельне обстеження очей або слуху може допомогти визначити, чи сприяє порушення сенсорних галюцинацій. Тести зору, включаючи сканування сітківки або оптичну когерентну томографію, можуть діагностувати такі стани, як дегенерація макули або діабетичну ретинопатію. Слухові тести (аудіометрія) можуть допомогти визначити втрату слуху, що може сприяти слуховій галюцинації.
Варіанти лікування:
Лікування зосереджено на поліпшенні або компенсації сенсорних втрат. У випадках порушення зору використання пристроїв збільшення або коригувальні лінзи може допомогти. Слухові апарати можуть покращити слух та зменшити слухові галюцинації. У деяких випадках терапія, яка допомагає людям впоратися зі своїми галюцинаціями, такими як когнітивна поведінкова терапія, також може бути корисною.
6. Умови психічного здоров'я (наприклад, депресія, шизофренія)
Незважаючи на те, що у молодих людей частіше зустрічається, деякі дорослі дорослі можуть розвивати стан психічного здоров'я, такі як депресія або шизофренія, що може спричинити галюцинації. Депресія у людей похилого віку, особливо, коли не лікується, може призвести до психотичних особливостей, включаючи галюцинації. Шизофренія – це хронічний стан, який може спричинити слухові або зорові галюцинації, хоча він рідше зустрічається у дорослих людей.
Діагноз
Діагностика галюцинацій, пов'язаних з психічним здоров’ям, проводиться з всебічною психіатричною оцінкою. Лікар дізнається про емоційну та психологічну історію пацієнта, сучасні симптоми та сімейний анамнез психічного здоров'я. Стандартні психіатричні оцінки та обстеження можуть допомогти визначити, чи є депресія, шизофренія чи інший порушення психічного здоров'я.
Варіанти лікування:
Умови психічного здоров'я, такі як депресія та шизофренія, лікуються поєднанням психотерапії та ліків. Антидепресанти (наприклад, SSRI) або антипсихотичні засоби (наприклад, оланзапін або рисперидон) можуть бути призначені залежно від основного стану. Терапія, включаючи когнітивно-поведінкову терапію, може допомогти людям керувати симптомами та покращити стратегії подолання.
Підсумовуючи, галюцинації у людей похилого віку, таких як бабуся, можуть бути викликані різними медичними станами, побічними ефектами ліків або сенсорними порушеннями. Визначення основної причини має важливе значення для правильного лікування, таких як коригування ліків, управління неврологічними умовами або вирішення зору та втрати слуху. Консультування медичного працівника для ретельної оцінки – це найкращий спосіб лікування та покращення якості життя як для постраждалих, так і для їхньої родини.
Discussion about this post