Хвороба Паркінсона – це хронічний та прогресуючий неврологічний розлад, який в першу чергу впливає на рух. Це захворювання є наслідком поступової втрати нейронів, що виробляють дофамін, у конкретній області мозку, що називається субстанціям nigra. Дофамін відіграє вирішальну роль у контролі руху м’язів та координації. Зниження рівня дофаміну порушує нормальне спілкування між областями мозку, що призводить до характерних симптомів хвороби Паркінсона. Незважаючи на те, що хвороба Паркінсона зазвичай з'являється після 60 років, у деяких людей розвиваються симптоми до 50 років. У цих випадках цей стан називається хворобою Паркінсона на ранній стадії.
Захворювання Паркінсона на ранній стадії часто розвивається через поєднання генетичних схильностей та факторів навколишнього середовища. Кілька генів, таких як Park2 (Parkin), Pink1 та LRRK2, були пов'язані з випадками раннього початку. Ранні симптоми часто виявляються тонко і прогресують повільно, що може затримати діагностику. Визнання та розуміння симптомів хвороби Паркінсона раннього появи дозволяє раніше діагностувати та втручатися.
Рухові симптоми хвороби Паркінсона на ранній стадії
Тремор
Тремор – один з найбільш впізнаваних симптомів. Тремор зазвичай починається з одного боку тіла, часто в одній руці або пальці. Уражена рука може проявляти ритмічний тремтячий рух, особливо коли в спокої. Цей симптом є результатом порушеної сигналізації в рухових схемах мозку через зниження активності дофаміну в базальних гангліях.
Тремор зустрічається приблизно у 70% до 80% людей із хворобою Паркінсона на ранній стадії. Однак тремор може залишатися м'яким на ранніх стадіях. Зверніть увагу, якщо тремтіння виникає, коли рука спирається і зменшується під час руху. Цей малюнок відрізняє паркінсонічний тремор від необхідного тремору.
Тремор може заважати тонким моторним навичкам, таким як написання або застебування сорочки. Стрес і втома можуть підвищити тяжкість тремору, тому управління емоційним та фізичним стресом є важливим.
Жорсткість м’язів
Жорсткість м’язів викликає стійкість до руху в руках, ногах, шиї або тулубі. Скутність м’язів часто починається з одного боку і поширюється в обидві сторони в міру прогресування захворювання. Жорсткість м’язів виникає через те, що дефіцит дофаміну знижує здатність мозку регулювати м’язовий тонус.
Жорсткість м’язів виникає майже у всіх людей із хворобою Паркінсона в якийсь момент. Цей симптом може призвести до болю в м’язах, дискомфорту суглобів та відчуття важкості. На ранніх стадіях жорсткість м’язів може з’являтися як біль у плечі або жорсткість суглоба, помиляючись при артриті або м’язовому штаму.
Жорсткість м’язів може погіршити ходьбу та поставу, тому візьміть до уваги, якщо тіло відчуває себе жорстким навіть у спокої. Регулярні фізичні навантаження можуть допомогти полегшити жорсткість м’язів та підтримувати рухливість.
Повільність руху
Повільність руху – це загальне зниження спонтанних і добровільних рухів. Повільність руху робить щоденні заходи, такі як одягання, ходьба або їжа займає більше часу, ніж зазвичай. Вираз обличчя може здатися зменшеним, що призведе до фіксованого обличчя.
Повільність руху є наслідком порушення координації між областями мозку, які контролюють добровільні рухи. Зниження сигналізації дофаміну уповільнює ініціацію та виконання руху.
Повільність руху відбувається майже у кожної людини з хворобою Паркінсона. Повільність може не бути постійною і може змінюватися з дня на день. Слідкуйте за зменшенням гойдалки руки під час ходьби або збільшення часу, необхідного для виконання звичайних завдань.
Цей симптом може призвести до значних розчарувань. Програми вправ та фізична терапія можуть допомогти покращити швидкість та координацію руху.
Постуральна нестабільність та проблеми з балансом
Постуральна нестабільність – це порушення рівноваги та труднощі з підтримкою вертикальної постави. У міру просування хвороби Паркінсона цей симптом збільшує ризик падіння та травм. У ранніх випадках проблеми з балансом можуть з’явитися не негайно, але можуть розвиватися з часом.
Дефіцит дофаміну порушує координацію між областями мозку, що відповідають за рівновагу та рефлекси. Як результат, організм не може здійснити швидкі корективи, щоб підтримувати рівновагу під час ходьби чи повороту.
Проблеми з балансом виникають приблизно у 30% до 50% людей на ранніх стадіях. Монітор на незрозумілі падіння, часті спотикання або труднощі стояти з сидячого положення. Будьте обережні під час діяльності, що передбачають нерівномірне місце або швидкі рухи.
Немоторні симптоми хвороби Паркінсона на ранній стадії
Депресія та тривога
Депресія та тривога часто з’являються до або поряд з руховими симптомами. Ці симптоми є наслідком хімічних дисбалансів у мозку, зокрема, що включає дофамін, серотонін та норадреналін.
Розлади настрою трапляються у 40% до 50% людей із хворобою Паркінсона на ранній стадії. Симптоми включають стійкий смуток, дратівливість, втрата інтересу та тривогу без очевидної причини.
Не розглядайте ці симптоми лише емоційними реакціями. Депресія та тривожність можуть значно знизити якість життя та погіршити симптоми хвороби інших Паркінсона. Шукайте оцінку у медичного працівника, якщо зміни настрою зберігаються більше 2-3 тижнів.
Антидепресанти та консультування можуть допомогти керувати симптомами настрою. Регулярні вправи та соціальна взаємодія також можуть надавати емоційну підтримку.
Порушення сну
Порушення сну включають безсоння, неспокійні ноги, інтенсивні мрії та денну сонливість. Ці проблеми є результатом змін функції мозку через втрату дофаміну та порушення нормальних циркадних ритмів.
Близько 60% до 80% людей із хворобою Паркінсона відчувають певну форму порушення сну. Проблеми зі сном можуть збільшити втому та погіршити інші симптоми. Підтримуйте послідовний графік сну та уникайте стимуляторів, таких як кофеїн близько до сну. Обговоріть постійні проблеми зі сном з неврологом.
Втрата нюху
Втрата здатності до запаху часто відбувається за кілька років до початку рухових симптомів. Цей симптом є результатом ранньої дегенерації нюхових шляхів, які також покладаються на дофамін та інші нейромедіатори.
До 90% людей із повідомленням про хворобу Паркінсона зменшують або відсутній нюх. Ви не можете помітити цей симптом, якщо активно не перевіряє свою здатність виявляти загальні запахи.
Хоча аносмія не є небезпечною, цей симптом може служити раннім попереджувальним знаком, коли він поєднується з іншими симптомами. Згадайте будь -які зміни запаху лікаря, особливо коли виникають інші симптоми.
Запор
Запор відбувається через уповільнений шлунково -кишковий рух. Нервова система в кишечнику впливає на той самий дегенеративний процес, який спостерігається в мозку.
Запор виникає у понад 50% людей із хворобою Паркінсона на ранній стадії. Цей симптом може з'явитися кілька років до початку рухових симптомів.
Запор може спричинити здуття живота, дискомфорт живота та втрату апетиту. Ви повинні збільшити споживання води, споживання клітковини та фізичні навантаження для сприяння дефекації. Зверніться до медичної консультації, якщо запор стає постійним або важким.
Діагностування хвороби Паркінсона
Діагностика хвороби Паркінсона покладається на клінічну оцінку, а не на лабораторні тести. Невролог оцінить історію хвороби, схеми симптомів, результати фізичного обстеження та реакцію на дофамінергічні препарати.
Дослідження візуалізації, такі як сканування транспортерів дофаміну (DAT), допомагають підтвердити знижену активність дофаміну в мозку. Однак ці скани не підтверджують хворобу Паркінсона спеціально і служать для підтримки клінічної діагностики.
Оскільки ранні симптоми можуть виникати поступово і нагадувати симптоми інших станів, діагностика може зайняти час. Ведіть детальний запис про всі симптоми та чітко повідомте про них під час медичних призначення.
Лікування хвороби Паркінсона
Лікування зосереджується на управлінні симптомами та покращенні якості життя. Наразі не існує ліки від хвороби Паркінсона.
Ліки:
Леводопа в поєднанні з Carbidopa залишається найефективнішим ліками. Цей препарат підвищує рівень дофаміну в мозку та знижує рухові симптоми. Агоністичні препарати дофаміну, ліки інгібіторів моноаміноксидази В та ліки інгібіторів катехол-о-метилтрансферази також полегшують симптом.
Фізична терапія:
Фізична терапія допомагає підтримувати мобільність, рівновагу та гнучкість. Регулярні фізичні вправи покращують силу м’язів і можуть уповільнити функціональне зниження.
ТРИФАЦІОНАЛЬНА ТА ЛОСПОРТАРА:
Трудотерапія вчить заходів для щоденного життя. Лівознаходження допомагає в змінах голосу та труднощів з ковтанням.
Хірургічний варіант:
Глибока стимуляція мозку може розглядатися, коли ліки більше не приносять достатньої користі. Ця хірургічна процедура проводиться шляхом імплантації електродів у конкретні області мозку для регулювання аномальних сигналів.
Зміни способу життя:
Збалансована дієта, регулярний графік сну, зменшення стресу та соціальне залучення підтримують загальне самопочуття.
Рання діагностика та послідовне лікування значно покращать життя людини з ранньою хворобою Паркінсона.
Discussion about this post