Захворювання, що викликають симптоми когнітивних порушень

Когнітивні порушення — це зниження розумових здібностей, таких як пам’ять, міркування та концентрація. Когнітивні порушення можуть варіюватися від легкої забудькуватості до серйозних розладів, які впливають на повсякденне життя. У цій статті описано найпоширеніші захворювання та стани, які призводять до когнітивних розладів.

Поширені захворювання та стани, що викликають симптоми когнітивних порушень

1. Хвороба Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою причиною деменції, на яку припадає 60-80% випадків. Це захворювання характеризується накопиченням бета-амілоїдних бляшок і клубків тау-білка в мозку. Ці аномальні білки порушують комунікацію нейронів і призводять до загибелі нейронів, головним чином у областях, відповідальних за пам’ять і міркування, таких як гіпокамп і кора головного мозку.

Симптоми

• Ранні ознаки включають забудькуватість, труднощі з пригадуванням нещодавніх подій і неправильне розміщення предметів.
• У міру прогресування захворювання пацієнти можуть відчувати дезорієнтацію, мовні труднощі та зміну настрою.
• У важких стадіях пацієнти не в змозі впізнавати близьких, виконувати щоденні завдання або ефективно спілкуватися.

Діагностика

• Когнітивні тести, такі як Mini-Mental State Examination (MMSE) або Montreal Cognitive Assessment (MoCA).
• Візуалізація головного мозку (МРТ або ПЕТ) для виявлення атрофії або амілоїдних бляшок.
• Біомаркери в цереброспінальній рідині (СМР), такі як підвищений тау та знижений рівень бета-амілоїду.

Лікування хвороби Альцгеймера

• Такі ліки, як інгібітори холінестерази (наприклад, донепезил) або антагоністи NMDA-рецепторів (наприклад, мемантин), для лікування симптомів.
• Втручання у спосіб життя, включаючи когнітивну стимуляцію, фізичні вправи та соціальну активність, для уповільнення прогресування захворювання.
• Тривають дослідження моноклональних антитіл, націлених на бета-амілоїд, таких як донанемаб, леканемаб.

2. Судинна деменція

Судинна деменція виникає через зниження кровотоку до мозку, часто внаслідок інсульту, захворювань дрібних судин або хронічних захворювань, таких як гіпертонія. Цей обмежений кровотік пошкоджує клітини мозку, що призводить до порушення когнітивних функцій.

Симптоми

• Ранні ознаки включають порушення планування, сповільнене мислення та труднощі зосередження.
• Фізичні симптоми включають слабкість або оніміння однієї сторони тіла, залежно від місця інсульту.
• Перепади настрою або депресія також поширені.

Діагностика

• Візуалізація головного мозку (КТ або МРТ) для виявлення інсультів, інфарктів або уражень білої речовини.
• В анамнезі зосереджені серцево-судинні ризики, такі як високий кров’яний тиск, діабет або куріння.
• Нейропсихологічні оцінки для оцінки специфічних дефіцитів пізнання.

Лікування судинної деменції

• Контроль факторів ризику за допомогою таких ліків, як антигіпертензивні засоби, антиагреганти або статини.
• Реабілітаційна терапія (фізична терапія, логопедія або трудотерапія) для покращення функціональних результатів.
• Когнітивний тренінг, який допомагає керувати дефіцитом пам’яті чи уваги.

3. Деменція при хворобі Паркінсона (PDD)

Хвороба Паркінсона в основному впливає на рухові функції, але на пізніх стадіях може прогресувати до деменції. Накопичення альфа-синуклеїнових білків (тілець Леві) у стовбурі мозку та корі головного мозку сприяє як моторним, так і когнітивним симптомам.

Симптоми

• Проблеми з пам’яттю, труднощі з концентрацією та погіршення навичок вирішення проблем.
• Галюцинації, марення та порушення настрою є поширеними на пізніх стадіях захворювання.
• Моторні симптоми, включаючи тремор, скутість і брадикінезію (уповільнені рухи), часто передують погіршенню когнітивних функцій.

Діагностика

• Неврологічні обстеження, зосереджені як на моторних, так і на когнітивних ознаках.
• Візуалізація головного мозку для виключення інших причин деменції.
• Вичерпна історія хвороби та клінічні критерії хвороби Паркінсона.

Лікування хвороби Паркінсона

• Дофамінергічні препарати (наприклад, леводопа) для лікування рухових симптомів.
• Інгібітори холінестерази, такі як ривастигмін для когнітивних симптомів.
• Нефармакологічні втручання, включаючи фізичні вправи та когнітивну терапію.

4. Когнітивні порушення, пов'язані з депресією

Великий депресивний розлад може призвести до «псевдодеменції», коли когнітивні симптоми імітують деменцію, але є оборотними за допомогою відповідного лікування. Хронічний стрес і низький рівень нейромедіаторів, таких як серотонін і дофамін, порушують роботу мозку.

Симптоми

• Погана концентрація, провали в пам’яті та нерішучість.
• Емоційні симптоми, такі як постійний смуток, втома та відсутність інтересу.
• Симптоми часто змінюються, покращуючись разом із настроєм.

Діагностика

• Психіатричне обстеження за допомогою таких інструментів, як шкала оцінки депресії Гамільтона (HAM-D).
• Виключення органічних причин за допомогою візуалізації або аналізів крові.
• Когнітивні тести можуть виявляти дефіцит, але вони суперечать порівняно зі справжньою деменцією.

Лікування депресивного розладу

• Антидепресанти (наприклад, СИОЗС, як сертралін, або SNRI, як венлафаксин).
• Психотерапія, наприклад когнітивно-поведінкова терапія.
• Втручання у спосіб життя, включаючи регулярні фізичні вправи та соціальну діяльність.

5. Черепно-мозкова травма

Черепно-мозкові травми, такі як травми внаслідок нещасних випадків або падінь, можуть спричинити негайні або відстрочені когнітивні порушення. Пошкодження може бути результатом прямого пошкодження нейронів, запалення або вторинних ускладнень, таких як гематоми.

Симптоми

• Гострі симптоми включають сплутаність свідомості, втрату пам’яті та головні болі.
• Довгострокові проблеми можуть включати проблеми з концентрацією, перепади настрою та виконавчу дисфункцію.
• Важкі випадки можуть призвести до хронічної травматичної енцефалопатії.

Діагностика

• Неврологічний огляд і візуалізація (КТ або МРТ) для оцінки ступеня травми.
• Когнітивні оцінки для вимірювання порушень.
• Детальна історія хвороби, щоб зрозуміти вплив травми.

Лікування черепно-мозкової травми

• Негайне лікування включає зниження внутрішньочерепного тиску та стабілізацію стану пацієнта.
• Реабілітація зосереджена на когнітивному, фізичному та емоційному відновленні.
• Ліки для лікування супутніх симптомів, наприклад антидепресанти або протиепілептичні засоби.

6. Гіпотиреоз

Низький рівень гормонів щитовидної залози (Т3 і Т4) сповільнює метаболічні процеси в мозку, впливаючи на пам’ять і концентрацію. Цей стан може виникнути через аутоімунні захворювання, такі як тиреоїдит Хашимото або дефіцит йоду.

Симптоми

• Когнітивні симптоми включають забудькуватість, розумовий туман і повільне мислення.
• Фізичні симптоми можуть включати втому, збільшення ваги, сухість шкіри та чутливість до холоду.
• Зміни настрою, такі як депресія або дратівливість, також поширені.

Діагностика

• Аналізи крові для перевірки рівня ТТГ, Т3 і Т4.
• Тести на антитіла для аутоімунних захворювань щитовидної залози.
• Візуалізація (ультразвукове дослідження) у деяких випадках для оцінки структури щитовидної залози.

Лікування гіпотиреозу

• Замісна гормональна терапія левотироксином.
• Регулярний моніторинг для підтримки оптимального рівня гормонів щитовидної залози.
• Усунення причин, що лежать в основі, наприклад, додавання йоду в разі його дефіциту.

Підсумовуючи, когнітивні порушення є складним симптомом, який може виникати внаслідок різноманітних захворювань і станів. Раннє розпізнавання та належне лікування мають вирішальне значення для покращення результатів лікування та якості життя.