Інфекція сечового міхура (медичний термін: цистит) є досить поширеною – особливо серед жінок. Незважаючи на те, що більшість випадків інфекції сечового міхура повністю очищаються при належному лікуванні, деякі люди продовжують відчувати неспокійні симптоми навіть після усунення інфекції. Ці затяжні симптоми можуть суттєво вплинути на їх повсякденне життя та викликати занепокоєння.
Розуміння інфекції та відновлення сечового міхура
Інфекція сечового міхура відбувається, коли бактерії потрапляють у сечовивідні шляхи і помножуються в сечовий міхур. Імунна система реагує, посилаючи білу кров’яну клітини для боротьби з інфекцією, що спричиняє запалення в стінці сечового міхура. Ця запальна реакція викликає типові симптоми терміновості для сечовипускання, частого сечовипускання, печіння під час сечовипускання та тазового дискомфорту.
Стандартне лікування антибіотиками зазвичай виключає бактерії протягом декількох днів. Однак процес загоєння запаленої тканини сечового міхура займає більше часу, ніж бактеріальна елімінація. Стіна сечового міхура потребує часу для відновлення пошкодженої тканини та повернення до нормальної функції.
Постійні симптоми після інфекції сечового міхура
Кілька симптомів можуть тривати після успішного лікування інфекції сечового міхура:
Часте сечовипускання та терміновість сечовипускання
Ви все ще можете відчувати потребу часто мочитися або відчути раптові заклики сечовитися. Сечовий міхур може відчувати себе чутливим і сильно реагувати на невелику кількість сечі, створюючи відчуття, яке потрібно спорожнити сечовий міхур частіше, ніж зазвичай.
Ці симптоми зберігаються, оскільки рецептори розтягування сечового міхура залишаються гіперчутливими після запалення. Під час зараження запальні хімічні речовини пошкоджують нервові закінчення в стінці сечового міхура. Зазвичай ці нерви надсилають сигнали до мозку лише тоді, коли сечовий міхур досить повний. Але через пошкодження ці нерви починають стріляти сигналами навіть тоді, коли сеча дуже мало, спонукаючи ваш мозок думати, що вам терміново потрібно мочитися. Навіть після зникнення бактерій, пошкоджені нервові закінчення потребують 2-3 тижнів, щоб вилікуватись і повернутися до їх нормального порогу чутливості. Крім того, у стінці сечового міхура, можливо, розвинулася мікроскопічна рубцева тканина, яка знижує гнучкість, внаслідок чого сечовий міхур відчуває себе повноцінним при місті менше сечі, ніж зазвичай.
Легке відчуття спалювання або дискомфорт
Невелике відчуття печіння під час сечовипускання або дискомфорту в області таза може зберігатися. Цей дискомфорт, як правило, м'якіший, ніж під час активної інфекції, але все ще може викликати занепокоєння.
Це відчуття спалювання триває, оскільки накладка сечовини та сечового міхура залишається запаленою та чутливою навіть після елімінації бактерій. Інфекція пошкоджує захисний шар слизу, який зазвичай вирівнює ці тканини, залишаючи сирі нервові закінчення, що піддаються контакту сечі. Сеча містить кислоти та відходи, які дратують ці оголені нерви, створюючи печіння. Захисний шар слизу повільно реєструється, часто займаючи 3-4 тижні, щоб повністю відновити свою захисну бар'єрну функцію.
Неповне спорожнення сечового міхура
Ви можете відчувати себе так, ніби сечовий міхур не спорожнився повністю після сечовипускання. Це відчуття виникає через те, що стінка сечового міхура залишається чутливою і може не розслабитися повністю під час сечовипускання.
Це почуття розвивається, оскільки координація м’язів сечового міхура порушується під час та після зараження. М'яз Детрузор, який стискається до спорожнення сечового міхура, може не координувати належним чином зі сфінктерними м’язами, що контролюють потік сечі. Запалення може призвести до того, що м’язи сечового міхура скорочуються слабко або нерегулярно, запобігаючи повному спорожненню. Крім того, біль і чутливість можуть призвести до того, що ви скоротите сечовипускання, перш ніж сечовий міхур повністю спорожняє, що призводить до збереженої сечі, яка створює відчуття неповного спорожнення.
Тазовий тиск або ниючий
Деякі люди відчувають постійний тиск або боляче в нижній частині живота або тазової області. Цей дискомфорт може погіршитися, коли сечовий міхур наповнюється або під час певних заходів.
Цей тиск виникає через те, що м’язи тазового дна та навколишні тканини залишаються напруженими і запаленими після боротьби з інфекцією. Під час інфекції сечового міхура м’язи тазового дна часто захищають навколо зараженої області, створюючи м’язові спазми та тригерні точки. Ці скорочення м’язів можуть зберігатися довго після того, як інфекція очищається, викликаючи постійне болю та тиск. Сама стінка сечового міхура також може залишатися потовщена від запалення, створюючи відчуття повноти або тиску, навіть коли сечовий міхур містить мінімальну сечу.
Зрив сон
Часте сечовипускання нічного часу може тривати, порушуючи сон і викликаючи втому протягом дня.
Порушення сну зберігається, оскільки гіперчутливі нерви сечового міхура продовжують надсилати термінові сигнали в мозок під час сну (коли організм зазвичай концентрує сечу і зменшує частоту сечовипускання). Пошкоджені нервові шляхи ще не повернулися до нормальної функції, тому мозок отримує часті “повні сечового міхура”, навіть коли об'єм сечі залишається низьким. Крім того, тривога щодо цього стану чи дискомфорту може призвести до того, що ви частіше прокидаються, щоб перевірити стан сечового міхура.
Тривалість стійких симптомів
Більшість симптомів після інфекції поступово зменшуються протягом двох-шести тижнів. Фактори, що впливають на час відновлення, включають:
- Вік та загальний стан здоров'я
- Тяжкість первісної інфекції
- Попередня історія інфекції сечовивідних шляхів
- Рівень стресу та фактори способу життя
Деякі люди помічають поліпшення протягом 4-6 днів після закінчення лікування антибіотиками, а інші можуть відчувати симптоми протягом 3-4 тижнів. Як правило, симптоми повинні виявляти постійне поліпшення з часом, а не залишатися постійними або погіршитися.
Коли потрібно звертатися за медичною допомогою?
Зверніться до лікаря, якщо ви переживаєте будь -який із цих знаків:
- Симптоми погіршуються після початкового поліпшення
- Розвиваються нові симптоми, такі як лихоманка, озноб або сильний біль
- Кров з'являється в сечі
- Симптоми зберігаються без поліпшення через чотири -шість тижнів
- Сильний біль розвивається ззаду або боки тіла
- Ознаки інфекції нирок, включаючи високу температуру та болі з флангом
Ваш лікар може порекомендувати додаткове тестування, щоб виключити ускладнення або інші умови, які можуть викликати стійкі симптоми.
Управління постійними симптомами
Вживайте цих дій, щоб керувати наполегливими симптомами та сприяти зціленню:
- Пийте адекватну воду протягом дня, щоб допомогти промивати бактерії та подразники з сечовивідної системи. Блідо -жовта сеча – ознака належної гідратації.
- Уникайте продуктів та напоїв, які можуть дратувати сечовий міхур під час одужання. Поширені подразники включають кофеїн, алкоголь, гостру їжу, цитрусові та штучні підсолоджувачі.
- Нанесіть нагрівальну накладку або теплий компрес на нижню частину живота або назад, щоб зменшити дискомфорт і напругу м’язів. Використовуйте помірне тепло протягом 15-20 хвилин одночасно.
- Практикуйте поступово продовжуючи час між відвідуванням ванної кімнати, щоб перекваліфікувати нормальну функцію сечового міхура. Почніть із затримки сечовипускання на кілька хвилин, коли ви відчуваєте потяг, а потім поступово збільшуйте час затримки.
- Вивчіть методи, щоб розслабити м’язи тазового дна, які можуть залишатися напруженими після інфекції. Глибоке дихання та ніжне розтягування можуть допомогти зменшити напругу м’язів.
- Впровадити методи зменшення стресу, такі як медитація, йога або регулярні вправи. Стрес може погіршити симптоми сечового міхура та повільні процеси загоєння.
Запобігання повторних інфекцій
Зробіть ці кроки, щоб запобігти майбутнім інфекціям сечового міхура:
- Правильні гігієнічні практики: Витріть спереду до спини після сечовипускання, щоб запобігти поширенню бактерій від анальної області до сечовивідних шляхів. Сечовипускання до і після сексуальної активності, щоб допомогти вимивати бактерії.
- Пийте адекватну воду, щоб запобігти концентрації бактерій у сечовивідних шляхах.
- Повний антибіотичний курс: Завжди закінчуйте призначення антибіотиковими методами, навіть коли симптоми покращуються перед тим, як приймати ліки. Неповне лікування може призвести до стійкості до антибіотиків та повторюваних інфекцій.
- Носіть дихаючу, бавовняну нижню білизну та уникайте щільного прилягаючого одягу, який може вловити вологу та створити середовище для росту бактерій.
Ускладнення для спостереження
Хоча більшість стійких симптомів вирішуються природним шляхом, певні ускладнення потребують негайного медичного лікування:
- Інфекція нирок: Симптоми включають високу температуру, сильний біль у спині або боці, нудота та блювота. Інфекції нирок потребують швидкого лікування антибіотиками для запобігання серйозних ускладнень.
- Хронічний цистит: Деякі люди розвивають хронічне запалення сечового міхура, яке вимагає спеціалізованого лікування. Цей стан викликає постійні симптоми, які не реагують на стандартні методи лікування.
- Інтерстиціальний цистит: Цей хронічний стан викликає стійкий біль сечового міхура та симптоми сечі без бактеріальної інфекції. Інтерстиціальний цистит вимагає спеціалізованого діагнозу та лікування.
Пам'ятайте, що стійкі симптоми після інфекції сечового міхура є поширеними і зазвичай вирішуються з часом і з відповідною обережністю. Однак залишатися настороженими щодо попереджувальних знаків та підтримці спілкування з лікарем, щоб правильно лікувати будь -які ускладнення, які можуть виникнути під час одужання.
Discussion about this post