Інфекція сечовивідних шляхів є однією з найпоширеніших бактеріальних інфекцій. Хоча більшість людей знають, що симптомами інфекції сечовивідних шляхів є відчуття печіння під час сечовипускання, часті позиви до сечовипускання та дискомфорт у нижній частині живота, деякі люди відчувають несподівані неврологічні симптоми, включаючи оніміння ніг. Цей зв’язок, хоча й обговорюється рідше, є серйозним ускладненням, яке потребує негайної медичної допомоги.
Як інфекція сечовивідних шляхів може вплинути на нервову систему
Зв’язок між інфекцією сечовивідних шляхів і онімінням ніг пов’язаний з кількома потенційними механізмами. Коли бактерії потрапляють у сечовидільну систему та розмножуються, інфекція може поширюватися за межі сечового міхура та уретри та вражати нирки – стан, відомий як пієлонефрит. У важких випадках бактерії можуть потрапити в кров, що призведе до сепсису — небезпечної для життя системної відповіді на інфекцію.
Коли інфекція стає досить серйозною, щоб викликати сепсис, запальна реакція організму може вплинути на кровообіг і нервову функцію в усьому тілі. Зниження кровообігу периферичних нервів, особливо нервів, що обслуговують ноги, може призвести до відчуття оніміння, поколювання або слабкості в ногах. Крім того, запальні речовини, що виділяються під час системної інфекції, можуть безпосередньо пошкодити нервову тканину або захисні оболонки, що оточують нерви.
Ураження хребта та епідуральний абсцес
Одним із найсерйозніших способів, за допомогою яких інфекція сечовивідних шляхів може спричинити оніміння ніг, є розвиток спінального епідурального абсцесу. У дуже рідкісних випадках бактерії, викликані інфекцією сечовивідних шляхів, можуть поширюватися через кровотік до хребта, де вони утворюють скупчення гною в просторі, що оточує спинний мозок. Коли цей абсцес росте, він стискає спинний мозок і нервові корінці, що призводить до прогресуючих симптомів, включаючи біль у спині, лихоманку та оніміння або слабкість у ногах.
Цей стан є невідкладною медичною допомогою, оскільки тривале здавлення спинного мозку може призвести до постійного паралічу. Бактерії, які найчастіше викликають інфекції сечовивідних шляхів, зокрема Escherichia coli та Staphylococcus, були ідентифіковані як збудники інфекцій хребта, які походять із сечовивідних шляхів.
Діабетичні ускладнення та інфекції сечовивідних шляхів
Для людей з діабетом зв’язок між інфекціями сечовивідних шляхів і онімінням ніг стає складнішим. Люди з діабетом уже мають високий ризик периферичної нейропатії — пошкодження нервів, яке зазвичай вражає стопи та гомілки. Вони також більш сприйнятливі до інфекцій сечовивідних шляхів через підвищений рівень цукру в крові, який сприяє росту бактерій і ослабленню імунної функції.
Коли у людини з діабетом розвивається інфекція сечовивідних шляхів, інфекція може погіршити контроль рівня цукру в крові, що, у свою чергу, посилює існуюче пошкодження нервів. Поєднання діабетичної нейропатії та інфекційних ускладнень може викликати або посилити оніміння ніг. Крім того, люди з цукровим діабетом мають вищий ризик важких інфекцій, які прогресують до сепсису, збільшуючи неврологічні ризики.
Електролітний дисбаланс і зневоднення
Важка інфекція сечовивідних шляхів, особливо інфекція, що вражає нирки, може порушити нормальну функцію нирок і призвести до небезпечного електролітного дисбалансу. Нирки відіграють вирішальну роль у підтримці належного рівня натрію, калію, кальцію та інших мінералів, необхідних для функціонування нервів. Коли інфекція порушує роботу нирок, може розвинутися аномальний рівень електролітів, що впливає на те, як нерви передають сигнали по всьому тілу.
Крім того, люди з інфекцією сечовивідних шляхів часто відчувають нудоту, блювоту та зменшують споживання рідини, що призводить до зневоднення. Зневоднення посилює електролітні порушення та зменшує об’єм крові, потенційно зменшуючи кровообіг до периферичних нервів у ногах. Ці метаболічні порушення можуть проявлятися онімінням, поколюванням, м’язовою слабкістю або судомами в ногах.
Запальна реакція та аутоімунна реакція
У деяких випадках імунна відповідь організму на бактеріальну інфекцію може ненавмисно вражати нервову тканину за допомогою процесу, який називається молекулярною мімікрією. Цей процес відбувається, коли імунна система виробляє антитіла проти бактеріальних компонентів, які дуже схожі на білки, що містяться в нервовій тканині людини. Цей випадковий напад на нерви називається синдромом Гієна-Барре, і він може виникнути після різних типів інфекцій, у тому числі серйозних інфекцій сечовивідних шляхів.
Хоча синдром Гієна-Барре після інфекцій сечовивідних шляхів зустрічається рідко, це загальновизнане ускладнення, яке зазвичай починається зі слабкості та поколювання в ногах, а потім може прогресувати вгору по тілу. Цей стан вимагає негайного медичного втручання та часто вимагає госпіталізації для спостереження та лікування.
Тривожні ознаки, які вимагають негайної медичної допомоги
Оніміння ніг, пов’язане з інфекцією сечовивідних шляхів, ніколи не слід відкидати як незначний симптом. Кілька червоних прапорців вказують на необхідність екстреного медичного огляду. Якщо оніміння ніг супроводжується високою температурою, сильним болем у спині, сплутаністю свідомості, труднощами з контролем функції сечового міхура чи кишечника або слабкістю, що ускладнює ходьбу, ці симптоми вказують на серйозне ускладнення, яке вимагає невідкладної допомоги.
Інші тривожні ознаки включають прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильну втому, зменшення виділення сечі, незважаючи на вживання достатньої кількості рідини, або кров у сечі. Ці симптоми вказують на те, що інфекція переросла в сепсис або вразила нирки або хребет. У таких ситуаціях час стає критичним, оскільки запізніле лікування може призвести до незворотного пошкодження нервів, органів або спинного мозку.
Що робити, якщо ви відчуваєте оніміння ніг і підозрюєте, що у вас інфекція сечовивідних шляхів
Якщо ви відчуваєте оніміння ніг разом із симптомами, що вказують на інфекцію сечовивідних шляхів, вам необхідно вжити оперативних і відповідних заходів, щоб захистити своє здоров’я та запобігти ускладненням.
Негайно зверніться до лікаря. Не чекайте, щоб побачити, чи симптоми покращаться самі по собі. Негайно зверніться до лікаря або відвідайте заклад невідкладної допомоги чи відділення невідкладної допомоги, особливо якщо оніміння є сильним, швидко посилюється або супроводжується лихоманкою, болем у спині або труднощами при ходьбі. Поясніть медичному персоналу всі свої симптоми, наголошуючи як на сечових симптомах, так і на неврологічних змінах, які ви відчуваєте.
Не намагайтеся самостійно діагностувати або займатися самолікуванням. У той час як прості інфекції сечовивідних шляхів, обмежені сечовим міхуром, іноді можна лікувати за допомогою призначених антибіотиків, наявність оніміння ніг свідчить про більш серйозний стан, який потребує професійного медичного обстеження. Не покладайтеся на безрецептурні знеболюючі препарати або антибіотики, які залишилися після попередніх рецептів, якщо присутні неврологічні симптоми.
Надайте повну історію хвороби. Під час зустрічі з лікарем будьте готові обговорити свою повну історію хвороби, включаючи історію діабету, попередні інфекції сечовивідних шляхів, нещодавні операції чи медичні процедури, поточні ліки та будь-які основні захворювання, що впливають на вашу імунну систему. Ця інформація допомагає лікареві визначити фактори ризику ускладнених інфекцій і скерувати тестування.
Ретельне діагностичне обстеження. Ваш лікар призначить кілька тестів, щоб визначити причину ваших симптомів і оцінити тяжкість інфекції. Ці тести можуть включати аналіз сечі та посів сечі, щоб ідентифікувати бактерії, що викликають інфекцію, і визначити, який антибіотик буде найбільш ефективним. Аналізи крові оцінять функцію нирок, виявлять ознаки сепсису та оцінять рівень електролітів. Для дослідження нирок, хребта та навколишніх тканин можуть знадобитися такі візуалізаційні дослідження, як комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія, щоб виявити ознаки абсцесу, запалення чи інших ускладнень.
Ретельно дотримуйтесь рекомендацій щодо лікування. Лікування інфекції сечовивідних шляхів, що викликає неврологічні симптоми, зазвичай вимагає госпіталізації для внутрішньовенного введення антибіотиків, особливо якщо є занепокоєння щодо ураження нирок або сепсису. Якщо виявлено спинномозковий абсцес, вам може знадобитися хірургічне дренування на додаток до антибіотикотерапії. Пройдіть весь курс призначених антибіотиків, навіть коли ви почуватиметеся краще, тому що передчасне припинення лікування може призвести до повернення інфекції або розвитку резистентності до антибіотиків.
Пийте достатньо води. Якщо ваш лікар не порадить інше, вживання достатньої кількості рідини сприяє виведенню бактерій із сечовивідної системи та підтримує функцію нирок. Вода, як правило, є найкращим вибором, хоча ваш лікар може порекомендувати певні напої або рідини для внутрішньовенного введення залежно від вашого стану та рівня електролітів.
Уважно стежте за своїми симптомами. Слідкуйте за будь-якими змінами у вашому стані, включно з тим, чи оніміння покращується, залишається таким же чи погіршується. Зверніть увагу на будь-які нові симптоми, такі як посилення слабкості, поширення оніміння на інші частини тіла або труднощі з координацією. Негайно повідомте про ці зміни своїй медичній групі, оскільки ці зміни можуть свідчити про прогресування захворювання або потребу в корекції лікування.
Організуйте подальший догляд. Після початкового лікування заплануйте та відвідайте всі рекомендовані наступні огляди. Ваш лікар захоче переконатися, що інфекція зникла, оцінити відновлення функції нерва та спостерігати за будь-якими затяжними ускладненнями. Деяким людям може знадобитися фізіотерапія або реабілітація, якщо інфекція спричинила значну слабкість або проблеми з рухливістю.
Зверніть увагу на основні фактори ризику. Співпрацюйте зі своєю медичною командою, щоб визначити та контролювати будь-які фактори, які могли сприяти розвитку важкої інфекції сечовивідних шляхів. Ці заходи можуть включати краще лікування діабету, лікування затримки сечі або анатомічних аномалій, оцінку функції імунної системи або обговорення профілактичних стратегій для зменшення ризику майбутніх інфекцій.
Зв’язок між інфекціями сечовивідних шляхів і онімінням ніг підкреслює важливий медичний принцип: звичайні інфекції іноді можуть викликати незвичайні та серйозні ускладнення. Хоча більшість інфекцій сечовивідних шляхів усуваються простим лікуванням антибіотиками, вам потрібно знати, коли симптоми вказують на щось більш серйозне. Оніміння ніг разом із сечовипускальними симптомами завжди повинно спонукати до негайного медичного обстеження.
Discussion about this post