Лімфома Ходжкіна – це тип раку, який починається в лімфатичній системі. Лімфатична система є частиною нашої імунної системи. Лімфома Ходжкіна розвивається, коли аномальні лейкоцити (лімфоцити) зростають безконтрольно, часто утворюючи збільшені лімфатичні вузли. Ключовою особливістю лімфоми Ходжкіна є наявність клітин Рід -Стернберга, які допомагають відрізнити лімфому Ходжкіна від інших типів лімфоми.
Чи можна виявити лімфому Ходжкіна за допомогою аналізів крові? Коротка відповідь – ні, аналізи крові не можуть остаточно виявити лімфому Ходжкіна.
Лімфома Ходжкіна виникає в лімфатичній системі і часто викликає набряклі лімфатичні вузли, незрозумілу лихоманку, нічний піт та втрату ваги. Лікарі використовують кілька видів тестів, щоб знайти причину цих симптомів та прийняти рішення про лікування.
Патологи ідентифікують лімфому Ходжкіна, знаходячи характерні ракові клітини в тканині лімфатичного вузла. Біопсія висічного лімфатичного вузла зберігає архітектуру тканин і дозволяє імуногістохімічне фарбування, що допомагає патологам ідентифікувати клітини Рід Стернберга та класифікувати підтип. Аналізи крові рідко містять злоякісні клітини, які визначають лімфому Ходжкіна, а звичайний аналіз крові не вистачає специфічності та чутливості для підтвердження захворювання. Таким чином, медичні вказівки та онкологічні центри лікують тканинне обстеження як діагностичний золотий стандарт.
Які аналізи крові можуть показати і чому лікарі замовляють аналізи крові
Лікарі замовляють аналізи крові на початку оцінки, щоб зібрати клінічну інформацію, допомогти планувати безпечні процедури та керувати подальшим тестуванням. Повний тест на кількість крові вимірює кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, кількість тромбоцитів та кількість клітин білих кров'яних клітин з диференціалом. Лікарі використовують повні результати кількості крові для виявлення анемії, низької кількості лімфоцитів або інших змін, які можуть відображати ураження кісткового мозку або системні захворювання. Лікарі замовляють аналізи хімії крові для вимірювання функції нирок, функції печінки, електролітів та білірубіну, коли клініцистам потрібно планувати дозування лікарських засобів або перевірити травми органів. Лікарі вимірюють лактатдегідрогеназу, коли клініцисти підозрюють, що пухлинні клітини швидко розмножуються і вмирають з високою швидкістю. Лікарі вимірюють швидкість осідання еритроцитів та реактивний білок С для кількісного визначення системного запалення, коли симптоми свідчать про запальний процес.
Лікарі трактують аномальні результати крові як підказки, а не доказ лімфоми Ходжкіна. Анемія та низький рівень лімфоцитів можуть з’являтися через хронічне запалення або залучення кісткового мозку. Підвищені кількість тромбоцитів можуть виникати як відповідь на запалення. Високі значення лактатудегідрогенази, бета -версію мікроглобуліну, швидкість осідання еритроцитів або реактивний білок С можуть сигналізувати про високу активність захворювання у деяких пацієнтів, але ті самі результати можуть виникати при зараженні, аутоімунних захворювань, захворюваннях нирок та інших онкологічних захворювань. Тому клініки використовують аномальні результати тесту, щоб вирішити, які візуалізації та які процедури відбору тканин для виконання далі.
Тести, які створюють остаточний діагноз та те, як лікарі створюють лімфому Ходжкіна
Хірурги виконують біопсію вирізного лімфатичного вузла, щоб забезпечити тканину, що дозволяє патологам поставити остаточний діагноз і підтип лімфоми. Патологи використовують мікроскопічне дослідження, імуногістохімію, а іноді і молекулярні тести для підтвердження лімфоми Ходжкіна. Лікарі використовують комп'ютерну томографію та позитронну емісійну томографію в поєднанні з комп'ютерною томографією для пошуку залучених груп лімфатичних вузлів та органів та для створення захворювання. Клініки резервують відбір проб кісткового мозку для конкретних ситуацій, особливо коли позитронна емісійна томографія в поєднанні з комп'ютерною томографією недоступна або коли клінічна турбота про залучення мозку залишається високою. Лікарі поєднують результати тканин, результати візуалізації та лабораторні дані для призначення етапу та планування лікування.
Як лікарі використовують аналізи крові після діагнозу
Онкологи використовують аналізи крові для перевірки функції органів перед лікуванням та для контролю толерантності до лікування під час терапії. Повне керування моніторингом крові моніторингу низьких кількості клітин крові під час хіміотерапії. Лікарі повторюють тести на функцію печінки та тести на функцію нирок протягом усієї терапії для коригування дозування наркотиків та виявлення токсичності. Лікарі використовують вибрані маркери крові для слідування системній активності, коли клініцисти лікують або слідкують за передовим захворюванням, але дослідження візуалізації залишаються головним методом вимірювання реакції на лікування.
Обмеження та загальні проблеми тестування крові
Поранення аналізу крові не мають специфічності і можуть вводити в оману, якщо клініцисти не інтерпретують результати в клінічному контексті. Підвищені білкові маркери, такі як бета -версія, два мікроглобулін, можуть відображати порушення функції нирок або хронічна інфекція, а не лімфома. Нормальні значення аналізу крові не виключають локалізованої або ранньої лімфоми Ходжкіна. Тому лікарі не покладаються лише на аналізи крові для прийняття діагностичних рішень.
Підсумовуючи, аналізи крові надають важливі клінічні підказки та допомагають лікарям оцінити функцію органів, планувати безпечні процедури та контролювати лікування. Аналізи крові не можуть замінити обстеження тканин лімфатичного вузла для діагностики лімфоми Ходжкіна. Біопсія та патологічне дослідження лімфатичних вузлів є важливими для підтвердження лімфоми Ходжкіна та класифікації підтипу. Якщо у вас є стійкі або тривожні симптоми, шукайте своєчасну клінічну оцінку, яка включає фізичне обстеження, аналізи крові, тести візуалізації та відбір тканин при зазначенні.
Discussion about this post