Чому існує занепокоєння тим, що стільникові телефони можуть спричинити рак або інші проблеми зі здоров’ям?
Є три основні причини, чому люди стурбовані тим, що стільникові телефони можуть спричинити певні типи раку чи інші проблеми зі здоров’ям:
- Стільникові телефони випромінюють радіочастотне випромінювання (радіохвилі), форму неіонізуючого випромінювання, зі своїх антен. Найближчі до антени частини тіла можуть поглинати цю енергію.
- Кількість користувачів стільникових телефонів швидко зростала. У світі в 2021 році налічується близько 5,3 користувачів мобільних телефонів.
- З часом кількість дзвінків на стільниковий телефон за день, тривалість кожного дзвінка та кількість часу, коли люди користуються стільниковими телефонами, збільшились.
Що таке радіочастотне випромінювання і як воно впливає на організм людини?
Радіочастотне випромінювання – це форма електромагнітного випромінювання. Електромагнітне випромінювання можна класифікувати на два типи: іонізуюче (наприклад, рентгенівські, радонові та космічні промені) та неіонізуюче (наприклад, радіочастота та надзвичайно низька частота, або частота потужності). Електромагнітне випромінювання визначається відповідно до довжини хвилі та частоти, яка є кількістю циклів хвилі, що проходять контрольну точку в секунду. Електромагнітні частоти описуються в одиницях, що називаються герцами (Гц).
Енергія електромагнітного випромінювання визначається його частотою; іонізуюче випромінювання є високочастотним, а отже, і високоенергетичним, тоді як неіонізуюче випромінювання є низькочастотним, а отже, низьким.
Частота радіочастотного електромагнітного випромінювання коливається від 30 кілогерц (30 кГц, або 30000 Гц) до 300 гігагерц (300 ГГц, або 300 мільярдів Гц). Електромагнітні поля в діапазоні радіочастот використовуються для телекомунікаційних програм, включаючи стільникові телефони, телевізори та радіопередачі. Людський організм поглинає енергію пристроїв, які випромінюють радіочастотне електромагнітне випромінювання. Доза поглиненої енергії оцінюється за допомогою міри, яка називається питомою швидкістю поглинання (SAR), яка виражається у ватах на кілограм маси тіла.
Відомо, що вплив іонізуючого випромінювання, наприклад, рентгенівських променів, збільшує ризик раку. Однак, хоча багато досліджень вивчали потенційні наслідки неіонізуючого випромінювання від радарів, мікрохвильових печей, стільникових телефонів та інших джерел, в даний час немає постійних доказів того, що неіонізуюче випромінювання збільшує ризик раку у людей.
Єдиним постійно визнаним біологічним ефектом радіочастотного випромінювання у людини є нагрівання. Здатність мікрохвильових печей нагрівати їжу є одним із прикладів цього ефекту радіочастотного випромінювання. Радіочастотний вплив від використання стільникового телефону спричиняє нагрівання ділянки тіла, де міститься стільниковий телефон або інший пристрій (наприклад, вухо та голова). Однак недостатньо помірно підвищити температуру тіла. Інших чітко встановлених впливів на організм людини від радіочастотного випромінювання немає.
Як вимірюється радіочастотне опромінення під час епідеміологічних досліджень?
Епідеміологічні дослідження використовують інформацію з кількох джерел, включаючи анкети та дані постачальників послуг стільникових телефонів, для оцінки радіочастотного опромінення. Прямі вимірювання поки неможливі поза лабораторними установками. Оцінки враховують наступне:
- Як “регулярно” учасники дослідження користуються стільниковими телефонами (кількість дзвінків на тиждень або місяць)
- Вік та рік, коли учасники дослідження вперше користувались стільниковим телефоном, а також вік та рік останнього використання (дозволяє розрахувати тривалість використання та час від початку використання)
- Середня кількість дзвінків на мобільний телефон за день, тиждень або місяць (частота)
- Середня тривалість типового дзвінка на мобільний телефон
- Загальна кількість годин використання, розрахована на основі тривалості типового часу дзвінка, частоти використання та тривалості використання
Що показали епідеміологічні дослідження про зв’язок між використанням стільникових телефонів та ризиком раку?
Дослідники провели кілька видів епідеміологічних досліджень на людях, щоб дослідити можливість взаємозв’язку між використанням мобільних телефонів та ризиком злоякісних (ракових) пухлин головного мозку, таких як гліоми, а також доброякісних (неракових) пухлин, таких як акустична неврома (пухлини в клітинах нерва, відповідальних за слух, які також відомі як вестибулярні шванноми), менінгіоми (як правило, доброякісні пухлини в мембранах, що покривають і захищають головний та спинний мозок), та пухлини привушних залоз (пухлини в слинних залозах) .
В одному з типів досліджень, який називається дослідженням випадків та контролю, використання мобільних телефонів порівнюється між людьми з такими типами пухлин та людьми без них. В іншому типі дослідження, який називається когортним дослідженням, за часом спостерігають за великою групою людей, які не хворіють на рак, і порівнюють рівень цих пухлин у людей, які не користувались мобільними телефонами. Дані щодо захворюваності на рак також можна аналізувати з часом, щоб побачити, чи змінився рівень пухлин головного мозку у великих популяцій за той час, коли різко зростає використання стільникового телефону. Ці дослідження не показали чітких доказів зв’язку між використанням стільникових телефонів та раком. Однак дослідники повідомляють про деякі статистично значущі асоціації для певних підгруп людей.
Три великі епідеміологічні дослідження вивчали можливу взаємозв’язок між використанням стільникових телефонів та раком: Interphone, дослідження, що проводиться з урахуванням випадків захворювання; Датське дослідження, когортне дослідження; та дослідження «Мільйон жінок» – ще одне когортне дослідження.
Інтерфон
Як проводилось дослідження: Це найбільше дослідження з використанням стільникових телефонів та ризику пухлин голови та шиї, пов’язане зі здоров’ям. Він був проведений консорціумом дослідників з 13 країн. Дані надходили з анкет, заповнених учасниками дослідження.
Що показало дослідження: Більшість опублікованих аналізів цього дослідження не показали статистично значущого збільшення рівня раку головного мозку та інших органів центральної нервової системи, пов’язаного з більшою кількістю використання стільникових телефонів. Один аналіз показав статистично значущий, хоча і помірний, збільшення ризику розвитку гліоми серед невеликої частки учасників дослідження, які проводили найбільшу кількість часу на дзвінки по мобільних телефонах. Однак дослідники вважали цей висновок безрезультатним, оскільки вони вважали, що кількість вживання, про яку повідомляли деякі респонденти, була малоймовірною, і тому, що учасники, які повідомили про нижчий рівень вживання, мали дещо знижений ризик раку мозку порівняно з людьми, які не вживали стільникові телефони регулярно.
Аналіз даних усіх 13 країн-учасниць дослідження Interphone повідомив про статистично значущу зв’язок між внутрішньочерепним розподілом пухлин у мозку та місцем, де повідомляється телефон. Однак автори цього дослідження зазначили, що неможливо зробити твердих висновків про причину та наслідок на основі їхніх висновків.
Додатковий аналіз даних з країн Інтерфон
Аналіз даних п’яти північноєвропейських країн у дослідженні Interphone показав підвищений ризик розвитку акустичної невроми лише у тих, хто користувався мобільним телефоном протягом 10 і більше років.
У подальшому аналізі даних Interphone дослідники розглядали питання ризику відповідно до конкретного розташування пухлини та оцінки впливу. Один аналіз даних семи країн у дослідженні Interphone не виявив взаємозв’язку між місцем розташування пухлини мозку та регіонами мозку, які зазнали найвищого рівня радіочастотного випромінювання стільникових телефонів. Однак в іншому дослідженні, яке використовувало дані п’яти країн, було повідомлено про збільшення ризику розвитку гліоми та, меншою мірою, менінгіоми, що розвивається в областях мозку, які зазнають найбільшого впливу.
Датське дослідження
Як проводилось дослідження: Це когортне дослідження, проведене в Данії, пов’язувало платіжну інформацію понад 358 000 абонентів стільникових телефонів з даними Данського реєстру ракових захворювань на пухлини головного мозку.
Що показало дослідження: Не спостерігалося зв’язку між використанням стільникових телефонів та частотою розвитку гліоми, менінгіоми чи акустичної невроми, навіть серед людей, які були абонентами стільникових телефонів протягом 13 і більше років.
Дослідження мільйонів жінок
Як проводилось дослідження: У цьому проспективному когортному дослідженні, проведеному у Великобританії, використовувались дані, отримані з анкет, заповнених учасниками дослідження.
Що показало дослідження: Самостійне повідомлення про використання стільникових телефонів не було пов’язане з підвищеним ризиком розвитку гліоми, менінгіоми або пухлин нецентральної нервової системи. Хоча оригінальні опубліковані висновки повідомляли про асоціацію з підвищеним ризиком розвитку акустичної невроми, ця асоціація зникла після додаткових років подальшого спостереження за когортою.
Які інші можливі наслідки для здоров’я від використання стільникового телефону?
Про використання мобільних телефонів повідомляється про широкий спектр наслідків для здоров’я. Неврологічні ефекти особливо турбують молодих людей, оскільки головний мозок є головним відкритим органом. Однак дослідження пам’яті, навчання та когнітивних функцій, як правило, дали суперечливі результати.
Найбільш послідовний ризик для здоров’я, пов’язаний із використанням мобільних телефонів, – це відволікання від водіння та транспортні аварії.
Чи було радіочастотне випромінювання від використання мобільних телефонів пов’язане з ризиком розвитку раку у дітей?
Існують теоретичні міркування щодо того, чому можливий ризик слід досліджувати окремо у дітей. Їхня нервова система все ще розвивається і, отже, більш вразлива до факторів, які можуть спричинити рак. Їх голови менше, ніж у дорослих, і, отже, вони мають більшу пропорційну експозицію в області радіочастотного випромінювання, яке випромінюють стільникові телефони. Крім того, діти можуть накопичити більше років дії мобільних телефонів, ніж дорослі.
Наразі дані досліджень на онкохворих дітях не підтримують цю теорію. Перший опублікований аналіз був проведений у великому дослідженні під назвою CEFALO, яке було проведене в Данії, Швеції, Норвегії та Швейцарії. У дослідження були включені діти, яким діагностовано пухлини головного мозку між 2004 і 2008 роками, коли їх вік коливався від 7 до 19 років. Дослідники не виявили зв’язку між використанням стільникових телефонів та ризиком пухлини головного мозку ні за часом з моменту початку використання, ні за кількістю використання, ні за місцем розташування пухлини.
Проводиться кілька досліджень, які нададуть більше інформації. Дослідники з Центру досліджень епідеміології навколишнього середовища в Іспанії проводять ще одне міжнародне дослідження – контроль за випадками –Mobi-Kids—Ю буде включено 2000 молодих людей (у віці 10–24 років) із вперше діагностованими пухлинами мозку та 4000 здорових молодих людей. Мета дослідження – дізнатись більше про фактори ризику розвитку дитячих пухлин головного мозку.
Discussion about this post