Огляд
Що таке синдром Золлінгера-Еллісона?
Синдром Золлінгера-Еллісона – це стан, при якому одна або кілька пухлин, які називаються гастриномами, утворюють і надмірно секретують (виробляють занадто багато) гормон гастрин. Високий рівень гастрину викликає у шлунку надмірну вироблення шлункової кислоти, що може призвести до пептичної виразки.
Пептична виразка – це порушення слизового бар’єру в слизовій оболонці шлунка або першої частини тонкої кишки (дванадцятипалої кишки). Цей розпад викликає глибокі проникаючі виразки, які іноді можуть викликати біль, кровотечу, нудоту, диспепсію (хворобливе травлення), ненавмисне зниження ваги та/або діарею.
Симптоми та причини
Що викликає синдром Золлінгера-Еллісона?
Більшість (80%) гастрином є спорадичними (випадковими), але від 20% до 30% виникають у зв’язку з генетичним (спадковим) розладом, який називається множинною ендокринною неоплазією 1 типу (MEN1). Синдром Золлінгера-Еллісона зустрічається дуже рідко і найчастіше зустрічається у чоловіків у віці від 25 до 50 років.
Які симптоми синдрому Золлінгера-Еллісона?
Ознаки та симптоми Золлінгера-Еллісона включають:
- Біль у верхній частині живота.
- Здуття живота і відрижка.
- діарея.
-
Гастроезофагеальний рефлюкс (завантаження вмісту шлунка в стравохід [food tube] що викликає біль або відчуття печіння).
- Втрата апетиту і ненавмисне схуднення.
- Нудота і блювота.
- Стеаторея (підвищений рівень жирів у калі).
Діагностика та тести
Як діагностується синдром Золлінгера-Еллісона?
Ваш медичний працівник проведе ретельний анамнез та фізичний огляд. Якщо вони підозрюють, що у вас може бути синдром Золлінгера-Еллісона, тестування може включати одне або кілька з наступного:
- Аналізи крові шукати аномальні рівні гастрину.
- Тести візуалізаціїнаприклад, спеціалізоване ультразвукове дослідження під назвою EUS, КТ, тест на МРТ або спеціалізоване сканування, яке називається сцинтиграфія рецепторів соматостатину (іноді називається скануванням октреотидом).
- Верхня ендоскопія: Лікар використовує ендоскоп (довгий, тонкий, гнучкий інструмент з камерою) для огляду внутрішньої частини верхніх відділів травної системи, включаючи стравохід, шлунок і перші частини тонкого кишечника.
Управління та лікування
Як лікують або лікують синдром Золлінгера-Еллісона?
Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона полягає в нормалізації вироблення шлункової кислоти і загоєнні пептичних виразок. Лікування залежить від розміру, локалізації, ступеня та стадії пухлини (наскільки вона поширена) і включає:
- Ліки: Препарати, які називаються інгібіторами протонної помпи, зменшують вироблення шлункової кислоти і сприяють загоєнню виразок.
- Хірургія для видалення гастриноми.
- Хіміотерапія: Протиракові препарати для зменшення гастриноми та зниження рівня гастрину в крові.
Які ускладнення пов’язані з синдромом Золлінгера-Еллісона?
Ускладнення синдрому Золлінгера-Еллісона пов’язані з надлишковою продукцією шлункової кислоти та тяжкістю пептичних виразок. Важка пептична виразка може:
- Проникають в артерію, викликаючи внутрішню кровотечу.
- Викликає набряк, що призводить до перешкоди (блокування) на шляху їжі, що виходить із шлунка.
- Викликати перфорацію кишечника (дірка в стінці шлунка або дванадцятипалої кишки).
Наступні ускладнення синдрому Золлінгера-Еллісона можуть бути небезпечними для життя. Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо у вас є такі симптоми:
- Чорний або кривавий стілець.
- Біль у грудях.
- Симптоматична анемія (втома, запаморочення, зниження артеріального тиску, прискорене серцебиття тощо).
- Сильний, раптовий та/або постійний біль у животі.
- Блювота, схожа на кавову гущу або з кров’ю.
Профілактика
Які фактори ризику розвитку синдрому Золлінгера-Еллісона?
Люди з підвищеним ризиком розвитку синдрому Золлінгера-Еллісона включають чоловіків у віці 25–50 років і людей, у яких є батьки з цим розладом. Синдром Золлінгера-Еллісона неможливо запобігти.
Перспектива / Прогноз
Який прогноз (перспективи) для людей із синдромом Золлінгера-Еллісона?
Перспектива для людей із синдромом Золлінгера-Еллісона залежить від людини. Захворювання можна вилікувати, якщо гастриному успішно видалити за допомогою операції. Якщо хірургічне втручання неможливе, у деяких випадках синдром Золлінгера-Еллісона можна лікувати медикаментозно. Люди з синдромом Золлінгера-Еллісона можуть жити активним життям протягом багатьох років після встановлення діагнозу.
Жити з
Коли слід звернутися до лікаря з приводу синдрому Золлінгера-Еллісона?
Зверніться до лікаря, якщо у вас є симптоми синдрому Золлінгера-Еллісона. Деякі симптоми, такі як чорний або кривавий стілець або біль у грудях, можуть бути небезпечними для життя. Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо у вас є ці симптоми.
Які запитання я повинен задати своєму лікарю щодо синдрому Золлінгера-Еллісона?
Якщо у вас синдром Золлінгера-Еллісона, ви можете запитати свого лікаря:
- Чи є у мене симптоми, які вказують на синдром Золлінгера-Еллісона?
- Які мої варіанти діагностики?
- Які мої варіанти лікування?
- На які ознаки ускладнень слід звернути увагу?
- Як синдром Золлінгера-Еллісона вплине на мою роботу чи спосіб життя?
- Чи варто моїй родині розглянути можливість генетичного тестування?
- Чи є у нашому районі фокус-групи чи групи підтримки для людей із цим синдромом?
- Коли я можу повернутися до своїх звичайних справ?
- Яке спостереження/нагляд я повинен мати?
Discussion about this post