Дегенеративний сколіоз — це захворювання хребта, яке зазвичай розвивається в осіб старше 50 років. На відміну від підліткового сколіозу, який часто виникає з невідомих причин, дегенеративний сколіоз в основному спричинений зношуванням хребта з часом. Ця стаття містить інформацію про причини, симптоми та варіанти лікування дегенеративного сколіозу.
Що викликає дегенеративний сколіоз?
Дегенеративний сколіоз найчастіше спричинений поступовим погіршенням структури хребта, зокрема міжхребцевих дисків і фасеткових суглобів. Оскільки з віком ці компоненти хребта слабшають, вони більше не можуть підтримувати вирівнювання хребта, що призводить до бокового викривлення. Фактори, що сприяють цій дегенерації, включають:
1. Остеоартрит:
Найпоширенішою причиною дегенеративного сколіозу є остеоартрит.
Остеоартрит виникає, коли хрящ, який амортизує суглоби, починає руйнуватися. Цей хрящ — це гладка гумова тканина, яка покриває кінці кісток, дозволяючи їм ковзати одна по одній із мінімальним тертям. Його погіршенню сприяють кілька факторів. Старіння відіграє важливу роль, оскільки з часом хрящ природним чином стає тоншим і менш пружним. Здатність організму відновлювати та регенерувати хрящі також зменшується з віком. Крім того, повторне навантаження на суглоби внаслідок повсякденних дій, таких як ходьба або підйом, може спричинити знос хряща, що призведе до його руйнування. Хронічне запалення в суглобах є ще одним сприяючим фактором, оскільки запальні молекули можуть пошкоджувати хрящові клітини та навколишні тканини. Генетична схильність також відіграє певну роль: деякі люди успадковують риси, які роблять їхній хрящ більш сприйнятливим до дегенерації. Травми суглобів, такі як переломи або розриви зв’язок, можуть додатково підвищити ризик розвитку остеоартриту в подальшому житті.
2. Дегенерація диска хребта:
Дегенерація дисків хребта включає поступове погіршення міжхребцевих дисків, які є прокладками між хребцями. Ці диски втрачають вологість і еластичність в першу чергу через старіння. Коли люди стають старшими, вміст води в дисках зменшується, що робить їх менш ефективними для поглинання ударів і більш схильними до руйнування. Зменшення кровопостачання дисків, яке погіршується з віком, обмежує доставку поживних речовин і видалення відходів, що призводить до подальшої дегенерації. Механічне навантаження від повторюваних дій або підйому важких предметів може прискорити цей процес, внаслідок чого диски втратять свою еластичність і висоту. Генетичні фактори також можуть схиляти деяких людей до ранньої дегенерації диска, оскільки певні генетичні варіації можуть зробити диски більш вразливими. Крім того, куріння пов’язують із дегенерацією дисків, оскільки воно зменшує надходження кисню до дисків, погіршуючи їх здатність загоюватися та регенерувати.
3. Остеопороз:
Як стан, що характеризується ослабленням кісток, остеопороз може призвести до переломів хребців, що ще більше сприяє розвитку сколіозу.
Остеопороз, стан, що характеризується ослабленням кісток, які більш схильні до переломів, виникає, коли створення нової кістки не встигає за видаленням старої кістки. Старіння є основним фактором розвитку остеопорозу, оскільки щільність кісткової тканини природним чином зменшується з віком. Приблизно після 30 років кісткова маса починає зменшуватися, що призводить до меншої щільності та крихкості кісток. Гормональні зміни, особливо у жінок під час менопаузи, значно прискорюють втрату кісткової маси через падіння рівня естрогену. У чоловіків низький рівень тестостерону може сприяти витонченню кісток. Дефіцит харчування, зокрема недолік кальцію та вітаміну D, також відіграє вирішальну роль, оскільки ці поживні речовини необхідні для формування та підтримки кісток. Малорухливий спосіб життя ще більше підвищує ризик остеопорозу, оскільки вправи з обтяженнями сприяють зміцненню кісток, а відсутність фізичної активності може призвести до втрати кісткової маси. Крім того, куріння та надмірне вживання алкоголю можуть перешкоджати здатності організму будувати та підтримувати кісткову масу. Генетичні фактори також впливають на щільність кісткової тканини та швидкість її втрати, що робить деяких людей більш сприйнятливими до остеопорозу.
4. Генетичні фактори:
Деякі люди можуть бути генетично схильні до розвитку дегенеративного сколіозу через успадковані особливості, які впливають на структуру хребта або здатність організму відновлювати пошкоджені тканини.
Симптоми та ускладнення
Симптоми дегенеративного сколіозу можуть сильно відрізнятися залежно від вираженості викривлення та ступеня дегенерації хребта. Загальні симптоми включають:
- Біль у спині: найпоширеніший симптом, біль у спині, може варіюватися від легкого дискомфорту до сильного, виснажливого болю. Біль часто виникає через здавлення нервів або навантаження на м’язи та зв’язки хребта.
- Дисбаланс: коли хребет вигинається, це може спричинити помітний дисбаланс, що призводить до труднощів стояти або ходити. Деяким людям може здаватися, що вони нахиляються вбік.
- Здавлення нервів: викривлення хребта може здавлювати сусідні нерви, що призводить до таких симптомів, як оніміння, поколювання або слабкість у ногах.
- Зниження функції легенів: у важких випадках викривлення хребта може обмежити легеневу ємність, що призводить до утрудненого дихання.
Ускладнення нелікованого дегенеративного сколіозу можуть включати хронічний біль, інвалідність і зниження якості життя. У деяких випадках викривлення може прогресувати, що призводить до подальших ускладнень.
Діагностика та варіанти лікування
Діагностика дегенеративного сколіозу зазвичай виконується шляхом поєднання аналізу історії хвороби, фізичного огляду та візуалізаційних тестів, таких як рентген, МРТ або КТ. Ці тести допомагають оцінити ступінь викривлення хребта та виявити будь-які основні проблеми, що сприяють цьому стану.
Лікування дегенеративного сколіозу спрямоване на полегшення симптомів, покращення функції хребта та запобігання подальшому прогресуванню викривлення. Варіанти лікування включають:
- Консервативне лікування: у випадках легкого та середнього ступеня тяжкості консервативне лікування часто є першою лінією захисту. Вони можуть включати:
- Фізична терапія: зміцнення м’язів, які підтримують хребет, може допомогти зменшити біль і покращити поставу та рівновагу.
- Знеболення: такі ліки, як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), м’язові релаксанти або ін’єкції кортикостероїдів, можуть допомогти впоратися з болем і запаленням.
- Фіксація: у деяких випадках носіння бандажа може допомогти стабілізувати хребет і запобігти подальшому викривленню, хоча це частіше зустрічається у молодих людей зі сколіозом.
- Хірургічне втручання. Хірургічне втручання може розглядатися для осіб із серйозним викривленням, значним болем або неврологічними симптомами. Хірургічні варіанти включають:
- Зрощення хребта: це хірургічна процедура, яка використовується для лікування важких випадків дегенеративного сколіозу шляхом постійного з’єднання двох або більше хребців хребта. Основною метою спондилодезу є стабілізація хребта, запобігання подальшому викривленню та полегшення болю. Під час процедури хірург видаляє міжхребцевий диск між ураженими хребцями, а потім використовує кісткові трансплантати, металеві стрижні, гвинти або пластини для зрощення хребців. З часом кісткові трансплантати стимулюють ріст нової кістки, яка назавжди приєднується до зрощених хребців. Усуваючи рух між зрощеними сегментами, спондилодез зменшує біль, спричинений нестабільністю або аномальним рухом у хребті. Однак процедура може призвести до зниження гнучкості зрощеної частини хребта, і відновлення може тривати кілька місяців, оскільки кістки заживають і зрощуються. Незважаючи на ці обмеження, спондилодез часто є ефективним у забезпеченні тривалого полегшення болю та запобіганні подальшій деформації хребта у пацієнтів із дегенеративним сколіозом.
- Декомпресійна операція: якщо здавлення нерва викликає значний біль або неврологічні симптоми, може бути проведена декомпресійна операція, щоб зменшити тиск на нерви. При дегенеративному сколіозі аномальне викривлення хребта може призвести до звуження спинномозкового каналу або стиснення нервових корінців, що призводить до таких симптомів, як біль, оніміння, поколювання або слабкість у ногах. Декомпресійна операція передбачає видалення кісткових відростків, потовщених зв’язок або частин хребців, які тиснуть на нерви. Цей процес допомагає розширити хребетний канал або створити більше простору навколо стиснутих нервових корінців, тим самим зменшуючи або усуваючи симптоми, пов’язані з нервами. Хірургію декомпресії можна проводити окремо або в поєднанні зі спондилодезом, залежно від тяжкості сколіозу та специфічних симптомів. Хоча операція з декомпресії може забезпечити значне полегшення болю в нервах і покращити рухливість, вона може не вирішити основну нестабільність хребта, тому її часто поєднують із спондилодезом для більш комплексного лікування. Відновлення після декомпресійної операції може бути різним, але пацієнти зазвичай відчувають поліпшення своїх симптомів відносно скоро після процедури.
Профілактика дегенеративного сколіозу
Хоча дегенеративному сколіозу не завжди можна запобігти, певні зміни способу життя можуть допомогти знизити ризик дегенерації хребта та підтримувати загальне здоров’я хребта:
- Регулярні фізичні вправи: регулярна фізична активність, зокрема вправи, які зміцнюють м’язи кора та спини, можуть допомогти підтримати хребет і зменшити ризик дегенерації.
- Здорова дієта: дієта, багата кальцієм і вітаміном D, може допомогти зберегти щільність кісток і знизити ризик остеопорозу.
- Усвідомлення постави: підтримання правильної постави під час сидіння, стояння та підйому може зменшити навантаження на хребет і допомогти запобігти дегенерації.
Резюме
Дегенеративний сколіоз — це захворювання, яке вражає багатьох людей похилого віку, що призводить до болю, порушення рівноваги та інших ускладнень. Рання діагностика та відповідне лікування можуть допомогти впоратися з симптомами та покращити якість життя. Розуміючи причини, симптоми та варіанти лікування дегенеративного сколіозу, люди можуть вживати активних заходів для підтримки здоров’я свого хребта та зниження ризику цього захворювання.
Discussion about this post