Що таке спортивна анорексія?

Що таке спортивна анорексія?

Спортивна анорексія – це тип розладу харчування, який впливає на спортсменів. Люди зі спортивною анорексією споживають обмежену кількість калорій, незважаючи на високий рівень фізичної активності. Така поведінка призводить до дуже худорлявого типу тіла та низької ваги.

Згідно з публікацією Національної асоціації розладів харчової поведінки (NEDA), люди зі спортивною анорексією втратили принаймні п’ять відсотків своєї здорової маси тіла через обмеження калорій і надмірні фізичні вправи.

Хтось із спортивною анорексією може не вірити, що їхня поведінка є нездоровою. Насправді вони можуть вважати їх нормальними в контексті виду спорту чи діяльності, в якій вони беруть участь.

Люди зі спортивною анорексією зазвичай відповідають деяким, але не всім, критеріям інших розладів харчової поведінки. Через це спортивну анорексію часто класифікують як розлад харчової поведінки, не визначений інакше (EDNOS).

Спортсмени зі спортивною анорексією можуть бути більш схильні до травм м’язів і кісток. Крім того, вони також можуть відчувати інші ускладнення, такі як дефіцит харчування та відсутність менструальних періодів.

Які симптоми спортивної анорексії?

Давайте розглянемо деякі симптоми, пов’язані зі спортивною анорексією.

Обмежене споживання калорій

Подібно до хворих на нервову анорексію, люди зі спортивною анорексією обмежують споживання калорій. Таким чином вони можуть або схуднути, або підтримувати вже низьку вагу.

При спортивній анорексії обмеження калорій часто відбувається у формі спеціалізованої дієти. Однак також може виникнути самоіндукована блювота (очищення) та неправильне використання проносних або діуретиків.

Обмеження споживання калорій також може мати кілька помітних ефектів, зокрема:

• низький рівень енергії або втома

• проблеми з концентрацією або фокусом

• запаморочення або запаморочення

• дратівливість
• потрібен довший час відновлення між тренуваннями, тренуваннями або змаганнями
• більш часті травми

Високі фізичні навантаження

Люди зі спортивною анорексією займаються високим рівнем фізичної активності. Це може бути у формі вправ, тренувань або змагань.

Ця надмірна фізична активність створює додаткове навантаження на організм спортсмена та може збільшити ризик травм.

Зосередьтеся на продуктивності

Нервова анорексія пов’язана з спотвореним сприйняттям образу тіла або страхом набрати вагу. Люди з нервовою анорексією зазвичай вважають, що мають надмірну вагу, хоча насправді вони дуже худі.

Люди зі спортивною анорексією також можуть бути незадоволені своєю формою тіла та вагою. Однак така поведінка, як обмежувальна дієта та надмірні фізичні вправи, часто обумовлена ​​продуктивністю.

Хтось із спортивною анорексією може мати перфекціоністське ставлення до підтримки того, що сприймається як найвищий фізичний стан, що, на їхню думку, дасть йому конкурентну перевагу.

Таке ставлення можна зміцнити, коли вони досягають успіху в обраній діяльності, використовуючи такі поведінки, як обмеження калорій і збільшення фізичної активності. Таким чином, вони можуть не вірити, що їхня поведінка є нездоровою.

Нерегулярні місячні у жінок

Жінки зі спортивною анорексією можуть відчувати нерегулярні, пропущені або відсутні менструації. Це відбувається через низьку масу тіла, пов’язану зі спортивною анорексією.

Які причини спортивної анорексії?

Цілком імовірно, що тиск щодо підтримки певного фізичного стану відіграє велику роль у розвитку спортивної анорексії.

Один із способів матеріалізації цього тиску — часті коментарі чи докори щодо форми чи ваги тіла. Це може відбуватися різними способами, зокрема:

• тренери
• тренажери
• товариші по команді
• батьків або інших членів родини
• ЗМІ

Крім того, прагнення відповідати певним стандартам ваги та форми тіла може бути пов’язане зі спортом чи діяльністю. Це може проявлятися різними способами, наприклад:

• критерії суддівства
• зважування
• тісна або відверта уніформа

Цей тиск може спонукати спортсмена до суворого контролю ваги та тренувань. Їхньою метою стає підтримка того, що вони сприймають як ідеальний тип фігури для обраної ними діяльності, а також відповідність очікуванням оточуючих.

Хто в групі ризику розвитку спортивної анорексії?

Точна поширеність спортивної анорексії невідома. Загалом, поширеність розладів харчової поведінки вища серед жінок-спортсменок, ніж серед чоловіків, але спортсмени-чоловіки все ще знаходяться в групі ризику.

Дослідження спортсменів Дивізіону 1 Національної університетської атлетичної асоціації (NCAA) показало, що більше однієї третини спортсменок повідомили про ставлення та симптоми, які створюють для них ризик нервової анорексії.

У видах спорту вагових категорій (боротьба, веслування, скачки) та естетичних видах спорту (бодібілдінг, гімнастика, плавання, стрибки у воду) страждають близько 33% чоловіків-спортсменів. Серед жінок-спортсменок у вагових категоріях і естетичних видах спорту невпорядковане харчування спостерігається за оцінками до 62 відсотків.

А 2019 дослідження попросили 755 елітних ісландських спортсменів заповнити анкети щодо образу тіла та симптомів розладу харчової поведінки. Було виявлено, що 9,5 відсотка респондентів перевищували клінічний граничний бал для симптомів розладу харчової поведінки.

Люди, які займаються спортом або займаються діяльністю, яка зазвичай пов’язана зі худорбою або певною вагою, мають більшу ймовірність розвитку спортивної анорексії. Деякі приклади:

• гімнастика
• фігурне катання
• біг
• плавання та пірнання
• балет та інші види танцю
• черлідинг
• веслування
• верхова їзда
• боротьба
• бокс

Інші індивідуальні фактори, такі як генетика та особистість, сприяють ризику розвитку спортивної анорексії. Однак у цій галузі необхідні подальші дослідження.

Чи схожа спортивна анорексія на орторексію?

Орторексія виникає, коли хтось зациклюється на здоровому харчуванні. Наприклад, людина з орторексією може:

• примусово перевіряти етикетки харчових продуктів та інформацію про їх поживну цінність
• повністю виключити певні групи продуктів зі свого раціону, вживаючи лише ту їжу, яку вони вважають здоровою або прийнятною
• відчувати занепокоєння або засмучення, коли прийнятні продукти харчування недоступні
• витрачати багато часу на планування походів за продуктами або харчування
• виявляють підвищений інтерес до здоров’я або поживної цінності їжі, яку їдять інші

На відміну від спортивної анорексії, людина з орторексією прагне сприяти оптимальному загальному здоров’ю за допомогою вибору дієти. Занепокоєння щодо образу тіла також може бути присутнім у людей з орторексією.

Як і спортивна анорексія, орторексія може призвести до потенційно небезпечної втрати ваги та недоїдання. Це пов’язано з дієтичними обмеженнями, які накладає на себе людина з орторексією.

Як лікується спортивна анорексія?

Немає визначеної схеми лікування спортивної анорексії. Однак цілком ймовірно, що лікування включатиме кілька різних дисциплін.

Давайте розглянемо деякі види догляду, які можуть отримати люди зі спортивною анорексією.

Психологічна допомога

Терапія використовується для лікування багатьох типів розладів харчової поведінки. Це передбачає зустріч із фахівцем із психічного здоров’я, наприклад, психологом чи психіатром.

Під час терапії спортсмена попросять вивчити моделі мислення та поведінку, які впливають на його стан. Терапевт допоможе їм розробити та практикувати стратегії подолання, щоб допомогти покращити їхній стан.

Харчування та догляд за фітнесом

Важливо, щоб потенційно шкідлива поведінка, пов’язана зі спортивною анорексією, була безпосередньо розглянута. Це може залучати дієтологів, персональних тренерів або обох. Ці фахівці можуть допомогти:

• зосереджуючись на оптимізації споживання поживних речовин, одночасно не заохочуючи до екстремальних дієт або заходів щодо зниження ваги
• коригування кількості та видів вправ, які виконує спортсмен
• відновлення ваги до здорового діапазону або навчання здоровим способам контролю ваги

Медична допомога

Може знадобитися медична допомога для усунення будь-яких фізичних ускладнень, які виникли через спортивну анорексію. Це можуть бути травми або остеопороз.

Який довгостроковий прогноз щодо спортивної анорексії?

Загалом довгострокові перспективи щодо спортивної анорексії вважаються хорошими.

Важливо раннє виявлення та лікування спортивної анорексії. Це пояснюється тим, що стан може спричинити різноманітні ускладнення здоров’я, зокрема:

• дефіцити харчування
• затримка або відсутність менструацій у жінок
• травми кісток або м’язів, такі як переломи або розриви зв’язок

• артрит через пошкодження суглобів від надмірних фізичних навантажень

• остеопороз

• електролітний дисбаланс, який може призвести до потенційно небезпечних аритмій

На винос

Спортивна анорексія – це тип розладів харчування, який може вплинути на спортсменів. Це частіше зустрічається в тих видах спорту, які зосереджуються на худорлявому типі тіла або підтримці певної ваги. Деякі приклади включають гімнастику, танці та боротьбу.

Люди зі спортивною анорексією обмежують споживання калорій і займаються фізичними вправами. Така поведінка часто мотивована продуктивністю, оскільки людина вірить, що наявність певної ваги або типу статури може дати їй конкурентну перевагу.

Багато поглядів, пов’язаних зі спортивною анорексією, можуть бути пов’язані з поглядами тренерів, батьків або ЗМІ. Сама культура спорту також може сприяти через такі фактори, як критерії суддівства та зважування.

Лікування може включати психологічні, медичні та дієтичні втручання. Хоча перспективи хороші, раннє виявлення все ще важливо. Це тому, що люди зі спортивною анорексією можуть бути більш схильні до таких ускладнень, як травми та остеопороз.