У міру старіння в організмі людей відбуваються численні фізіологічні зміни. Багато з цих змін можуть вплинути на здоров'я шлунково-кишкового тракту. Однією з проблем, про яку зазвичай повідомляють люди похилого віку, є необхідність дефекації кілька разів на день, що часто викликає дискомфорт і погіршує якість життя. Синдром роздратованого кишечника, запальне захворювання кишечника, інфекції, гіпертиреоз або колоректальний рак можуть викликати часту дефекацію у літніх людей. Але кілька інших факторів також можуть спричинити цю проблему.
Багато літніх людей повідомили про часту дефекацію, як показано нижче.
- Підвищені позиви: неможливість затримати дефекацію без дискомфорту.
- Менший об’єм калу: випорожнюйтеся невеликими кількостями, але кілька разів на день.
- Рідкий стілець
Для ефективного вирішення цієї проблеми важливо визначити основні причини.
Поширені причини частої дефекації у людей похилого віку
1. Зміни моторики шлунково-кишкового тракту
Старіння впливає на кишкову нервову систему та функцію гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту. Ентеральна нервова система, яку часто називають «другим мозком», контролює моторику кишечника та секрецію. Зі старінням спостерігається зменшення кількості кишкових нейронів, зниження виробництва нейромедіаторів і порушення сигналізації між нейронами та м’язами. Ці зміни можуть призвести до надмірних скорочень товстої кишки, що призводить до посилення перистальтики кишечника. Клітини гладких м’язів також зазнають структурних і функціональних змін, включаючи зниження еластичності та чутливості, що ще більше порушує регуляцію кишечника.
Ця причина є досить поширеною, вона зустрічається у багатьох людей похилого віку, особливо у тих, хто вже має такі захворювання, як синдром подразненого кишечника.
Діагноз:
- Перегляньте історію хвороби та симптоми
- Колоноскопія або дослідження моторики кишечника для виключення структурних аномалій.
Лікування змін моторики шлунково-кишкового тракту:
- Коригування дієти: збільшення споживання клітковини для регуляції дефекації.
- Застосування ліків: спазмолітики або препарати, що регулюють моторику.
- Зміна способу життя: регулярна фізична активність для стабілізації звичок дефекації.
2. Дієтичні фактори
Літні люди часто їдять їжу з високим вмістом клітковини, фрукти або певні штучні підсолоджувачі, які можуть стимулювати дефекацію. Це дуже поширена причина, яку можна змінити.
Постарайтеся визначити продукти, які викликають часту дефекацію, і відрегулювати їх споживання.
Забезпечте дієту, яка відповідає потребам у харчуванні, не перевантажуючи травну систему.
3. Медикаменти
Деякі ліки, такі як проносні, антибіотики або ліки від серцевих захворювань, можуть збільшити частоту дефекації. Проносні засоби, зокрема, можуть викликати залежність або надмірно стимулювати товсту кишку.
Ця проблема поширена серед людей, які приймають кілька ліків.
Діагноз:
- Перегляд списку ліків пацієнта.
- Моніторинг симптомів після припинення прийому підозрілих препаратів (під наглядом лікаря).
Якщо причиною є ліки, спробуйте скоригувати дозування препарату або знайти альтернативні ліки. Подумайте про відновлення балансу кишкової флори, ураженої антибіотиками.
4. Розлади травлення
Такі стани, як синдром подразненого кишечника, запальне захворювання кишечника або мікроскопічний коліт, можуть спричинити часту дефекацію через запалення або підвищену чутливість слизової оболонки кишечника.
Діагноз:
- Колоноскопія і біопсія.
- Аналізи крові для виявлення маркерів запалення.
Лікування розладів травлення:
- Застосування ліків: протизапальні засоби або пробіотики.
- Управління дієтою: уникнення тригерних продуктів і прийняття дієти з низьким вмістом залишків, якщо це необхідно.
5. Дисфункція тазового дна
Ослаблення м’язів тазового дна відбувається природним чином із старінням через зниження виробництва колагену, гормональні зміни та втрату м’язової маси. Ці м’язи, які підтримують сечовий міхур, пряму кишку та інші органи малого таза, стають менш ефективними для утримання калу. Вікове пошкодження нервів також може порушити координацію м’язів тазового дна, що призводить до таких проблем, як неповна евакуація та підвищені позиви до дефекації.
Це поширена проблема, особливо у жінок похилого віку після менопаузи або осіб з анамнезом операцій на органах малого тазу.
Діагноз:
- Аноректальна манометрія.
- МРТ або дефекографія для оцінки функції тазового дна.
Лікування дисфункції тазового дна:
- Терапія тазового дна: фізіотерапевтичні вправи для зміцнення м’язів.
- Біологічний зворотний зв'язок: тренування для покращення координації м'язів.
6. Неврологічні захворювання
Неврологічні розлади, такі як хвороба Паркінсона, розсіяний склероз або діабетична нейропатія, порушують регуляцію кишечника, оскільки ці розлади порушують зв’язок між головним, спинним мозком і кишковою нервовою системою. Пошкодження вегетативних нервів знижує здатність координувати кишкові скорочення, що призводить до зміни звичок дефекації. При хворобі Паркінсона, наприклад, знижений рівень дофаміну сповільнює шлунково-кишковий транзит, тоді як у деяких випадках через вегетативну дисрегуляцію може виникнути надмірна перистальтика кишечника.
Діагноз:
- Неврологічний огляд.
- Тест візуалізації або дослідження нервової провідності.
Лікування неврологічних захворювань:
- Неврологічне лікування: лікування основного розладу.
- Програми навчання дефекації: налагодження регулярного випорожнення.
7. Інфекції
Бактеріальні, вірусні або паразитарні інфекції можуть дратувати слизову оболонку кишечника, викликаючи часту дефекацію. Поширеними прикладами є харчові отруєння та гастроентерит.
Діагноз:
- Посів калу.
- Аналізи крові для виявлення маркерів інфекції.
Лікування інфекцій:
- Антибіотики або противірусні засоби: залежно від ідентифікованого збудника.
- Гідратація: для запобігання зневодненню через частий стілець.
Таким чином, часта дефекація у людей похилого віку може бути наслідком різних причин, включаючи природні процеси старіння, харчові звички, ліки або основні захворювання. Для ефективного лікування важливо визначити першопричину. Якщо у вас або вашої близької людини спостерігаються стійкі зміни в звичках дефекації, проконсультуйтеся з медичним працівником, щоб забезпечити точний діагноз і раннє втручання.
Discussion about this post