Гамма-глутамілова трансфераза (GGT) та аланінова амінотрансфераза (ALT)-два важливі ферменти, що містяться в печінці. Підвищений рівень цих ферментів може вказувати на ураження печінки, захворювання жовчних проток або метаболічні порушення. Багато людей виявляють, що у них високий рівень GGT та ALT після звичайних аналізів крові, залишаючи їх турбуватися про причини та наслідки цих результатів. Ця стаття пояснює причини підвищених GGT та ALT, ризики для здоров'я, методи діагностики та ефективні методи лікування.
Що таке GGT та Alt?
GGT (гамма-глутаміл-трансфераза)-фермент, в першу чергу в печінці, але він також присутній у підшлунковій залозі, нирках та жовчних протоках. Цей фермент відіграє вирішальну роль у транспортуванні амінокислот та метаболізму глутатіону. Коли клітини печінки пошкоджуються, GGT вивільняється в кров, що робить його основним показником функції печінки та здоров’я жовчних проток.
Alt (аланін амінотрансфераза) – фермент, знайдений переважно в печінці. ALT допомагає перетворити амінокислоти в енергію. На відміну від GGT, який може бути підвищений за факторами, не пов'язаними з пошкодженням клітин печінки (наприклад, вживання алкогольних або жовчних проток), рівень ALT в основному збільшується, коли є пряме пошкодження клітин печінки, наприклад, в таких умовах, як гепатит або запалення печінки. Коли клітини печінки пошкоджуються або запалені, Alt викидається в кров, що сигналізує про проблеми з печінкою.
Нормальний рівень проти високого рівня
Нормальні діапазони для рівня GGT та ALT можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії, але загалом:
- Нормальний діапазон GGT: близько 9–48 О/л (одиниці на літр) для дорослих. Рівень GGT може бути дещо вищим у чоловіків порівняно з жінками.
- Нормальний діапазон ALT: зазвичай 7–56 О/л для дорослих.
Важливо зазначити, що ці значення можуть відрізнятися на основі таких факторів, як вік, стать та індивідуальні стани здоров'я.
Високий рівень GGT, як правило, вважається вище 48 О/л для дорослих, хоча поріг може незначно відрізнятися залежно від лабораторії. Підвищений GGT часто пропонує проблеми з печінковою або жовчною протокою, вживанням алкоголю або певними ліками, що впливають на печінку.
Високий рівень ALT, як правило, вважається вище 56 О/л для дорослих, залежно від лабораторії. Збільшення ALT вказує на пошкодження клітин печінки, зазвичай пов'язане з такими станами, як гепатит, жирна хвороба печінки або травма печінки.
Поширені причини високих рівнів GGT та ALT
Причини, пов'язані з печінкою
1. Алкогольна хвороба печінки
Хронічне споживання алкоголю призводить до окисного стресу та запалення в клітинах печінки. Метаболізм алкоголю породжує ацетальдегід – токсичну сполуку, яка пошкоджує гепатоцити. З часом це пошкодження викликає підвищення проникності мембран печінкових клітин, що призводить до витоку ферменту в кров.
GGT часто більш підвищений, ніж ALT при алкогольних захворюваннях печінки. Близько 70% хронічних алкогольних напоїв мають підвищений рівень GGT.
2. Неалкогольна жирна хвороба печінки
Надлишок накопичення жиру в клітинах печінки відбувається через резистентність до інсуліну, високе споживання жиру в харчуванні та посилення ліпогенезу (вироблення жиру) у печінці. Коли печінка не може ефективно обробляти та експортувати жири, тригліцериди накопичуються всередині гепатоцитів. Цей процес призводить до ліпотоксичності, яка запускає запалення, окислювальний стрес та травми гепатоцитів, в кінцевому рахунку збільшуючи рівень ALT та GGT.
Неалкогольні хвороби жирної печінки виникають приблизно у 25% населення нашої країни, що робить його одним з найпоширеніших хронічних станів печінки. Фактори ризику цього захворювання включають ожиріння, діабет типу 2, високий кров'яний тиск, високий рівень холестерину, метаболічний синдром та сидячий спосіб життя. Генетична схильність та певні дієтичні звички, такі як споживання надмірних перероблених продуктів або цукристих напоїв, також можуть збільшити ймовірність розвитку цього захворювання.
3. Гепатит (a, b, c, аутоімун)
Віруси гепатиту атакують клітини печінки, спричиняючи пряму травму гепатоцитів та викликають імунну відповідь. Це призводить до некрозу клітин та витоку ALT та GGT в кров.
Гепатит В і С можуть призвести до хронічних захворювань печінки, якщо не лікувати.
4. Кірль печінки
Хронічне ураження печінки призводить до фіброзу (утворення рубцевої тканини), що порушує нормальну функцію печінки і викликає витік ферменту печінки. Цироз знижує приплив крові в печінці, що призводить до подальшого клітинного стресу та підвищення ферменту.
Причини цирозу печінки – це хронічне вживання алкоголю, вірусний гепатит, жирна хвороба печінки. Симптоми – це втома, жовтяниця, набряк у ногах і животі.
5. Пухлини печінки або рак печінки
Ракові клітини порушують нормальну структуру тканин печінки, що призводить до збільшення обороту клітин та вивільнення ферменту в кров.
Підвищений рівень ALT та GGT може вказувати на рак печінки. Для підтвердження потрібні тести на зображення, такі як КТ або МРТ.
Біліарні та підшлункові причини
1. хвороба жовчного міхура (жовчні камені, обструкція жовчних проток)
Замовка жовчних протоків запобігає потоку жовчі, що призводить до накопичення жовчі та пошкодження гепатоцитів. Це призводить до підвищення рівня GGT та ALT.
Симптоми – жовтяниця, біль у верхній частині живота, нудота.
2. Панкреатит
Запалення підшлункової залози може спричинити стиснення жовчних проток або зворотний потік ферментів підшлункової залози в печінку, що призводить до травми гепатоцитів та підвищення рівня ферментів.
Панкреатит може виникати у будь -кого, але певні групи мають більший ризик. Люди, які вживають надмірний алкоголь, мають жовчні камені або страждають від високого рівня тригліцеридів, швидше розвиваються панкреатит. Крім того, люди з сімейним анамнезом цього захворювання, ті, що мають аутоімунні захворювання, або люди, які приймають специфічні ліки, також можуть бути підвищеними ризиками. Хронічний панкреатит частіше зустрічається у чоловіків, особливо у віці від 30 до 40 років.
Метаболічні та системні причини
1. Ожиріння та метаболічний синдром
Надлишок накопичення жиру в печінці сприяє інсулінорезистентності, що сприяє запаленню печінки та витоку ферменту.
Цей стан пов'язаний з діабетом 2 типу та високим кров'яним тиском.
2. Діабет та інсулінорезистентність
Хронічний рівень цукру в крові збільшує окислювальний стрес і запалення в клітинах печінки, що призводить до дисфункції гепатоцитів та підвищення ферменту.
3. Гемохроматоз
Надлишки заліза в тканинах печінки генерують реактивні види кисню (ROS), що призводить до окислювального стресу та травми гепатоцитів, що призводить до підвищення ALT та GGT.
Причини, пов'язані з ліками та токсином
1. Ацетамінофен (парацетамол) передозування
Високі дози ацетамінофену виснажують глутатіон – ключовий антиоксидант у печінці. Це призводить до окисного пошкодження, загибелі клітин печінки та вивільнення ферментів.
2. Антибіотики, статини та антисесічні препарати
Деякі ліки викликають гепатотоксичність через пряму токсичність клітин або імунну травму печінки, підвищуючи рівень ALT та GGT.
3. Токсична хімічна експозиція (пестициди, важкі метали)
Промислові токсини та важкі метали викликають окислювальний стрес, запалення та пошкодження гепатоцитів, що призводить до підвищення ферменту.
Симптоми та ризики для здоров’я підвищеного GGT та ALT
– втома та слабкість: поширений симптом хронічного захворювання печінки. Порушення метаболізму печінки призводить до зменшення виробництва енергії.
– Пожовтіння шкіри та очей: симптом значної дисфункції печінки. Цей симптом виникає через накопичення білірубіну, коли функція печінки знижується.
– біль у животі та набряк: цей симптом викликаний запаленням печінки, накопиченням рідини (асцитом) або непрохідністю жовчних проток.
– Темна сеча та блідий стілець: вказують на обструкцію потоку жовчі. Цей симптом є результатом порушення екскреції жовчі, що призводить до накопичення білірубіну в сечі та зменшення жовчних пігментів у стільцях.
-Довгострокові ризики: фіброз печінки, цироз та підвищений ризик серцево-судинних захворювань.
Діагностика та медична оцінка
1. Аналізи крові
– тести на панелі функції печінки (ALT, AST, GGT, ALP, білірубін рівні).
– Додаткові тести: маркери гепатиту, дослідження заліза, цукор у крові натще.
2. Тести візуалізації
-УЗД: Тест на візуалізацію першої лінії для оцінки печінки та жовчного міхура.
– КТ/МРТ: Використовується, якщо підозрюються пухлини, жирна печінка або цироз.
3. Біопсія печінки
– Рекомендується для незрозумілих причин підвищення ферментів або підозрюваних у важких захворюваннях печінки.
Варіанти лікування
Зміни способу життя
– Зменшення споживання алкоголю: навіть помірне вживання алкоголю може вплинути на рівень GGT та ALT.
-Їжте дієту, зручну для печінки: уникайте переробленої їжі; Споживайте фрукти, овочі та худорляві білки.
– Регулярно займатися фізичними вправами: допомагає в управлінні ожирінням та метаболічними умовами.
Ліки та медичні втручання
– Лікування основних умов: противірусних препаратів для лікування гепатиту; інсулін для діабету.
– Налаштування ліків: зверніться до лікаря, якщо підозрюється препарат у тому, щоб викликати високий рівень ферменту.
Вам потрібно піти до лікаря, якщо:
- Рівень ALT та GGT залишається високим протягом декількох місяців.
- Такі симптоми, як жовтяниця, набряк або сильна втома.
- У вас є в анамнезі захворювання печінки або фактори ризику, такі як ожиріння або вживання алкоголю.
Підвищений рівень GGT та ALT може бути ранньою попереджувальною ознакою захворювання печінки або метаболічними проблемами. Розуміння причини та пошуку своєчасної медичної консультації допоможе вам ефективно лікувати її та запобігти ускладненням.
Discussion about this post