Огляд
Що таке синдром Горнера?
Синдром Горнера, також відомий як окулосимпатичний параліч або синдром Бернарда-Горнера, є відносно рідкісним станом, який вражає очі та частину обличчя. Виникає через порушення проходження симпатичних нервів, які з’єднують стовбур мозку з очима та обличчям. Ці нерви контролюють мимовільні функції, такі як розширення і звуження зіниць ока і потовиділення.
Зазвичай симптоми, пов’язані з синдромом Горнера, зачіпають лише одну сторону обличчя. Синдром Горнера може виникнути у людей будь-якого віку та обох статей. Це може вражати людей усіх рас і етнічних груп.
Симптоми, пов’язані з синдромом Горнера, самі по собі, як правило, не викликають значних проблем зі здоров’ям або зором людини. Однак вони можуть свідчити про наявність основної проблеми зі здоров’ям, яка може бути дуже серйозною.
Які існують види синдрому Горнера?
У синдромі Горнера можуть бути залучені три різні нервові шляхи. Нерви від мозку не рухаються по прямому шляху до очей та обличчя. Вони рухаються трьома шляхами, і на будь-якому з цих шляхів можуть виникнути порушення.
Синдром Горнера першого порядку (центральний). — Нерви від гіпоталамуса в головному мозку ведуть вниз через стовбур і спинний мозок до грудної клітки. Пошкодження або обструкція цього нервового шляху може виникнути через:
- Раптове порушення припливу крові до стовбура мозку
- Пухлина гіпоталамуса
- Ураження спинного мозку
Другий порядок (прегангліонарний) — Друга стадія нервового шляху веде від грудної клітки до верхівки легенів і вздовж сонної артерії шиї. Умови, які можуть пошкодити або перешкодити нервовому шляху, включають:
- Пухлини у верхній частині легенів або грудної порожнини
- Травма шиї або грудної клітки внаслідок операції або нещасного випадку
Третій порядок (постгангліонарний) — Нервовий шлях проходить від шиї до середнього вуха та ока. Проблеми можуть виникнути через:
- Ураження сонної артерії
- Інфекції середнього вуха
- Пошкодження основи черепа
-
Мігрень або кластерні головні болі
Симптоми та причини
Які симптоми та причини синдрому Горнера?
Симптоми, які найчастіше асоціюються з синдромом Горнера
- Опущення верхньої повіки
- Зіниця одного ока виглядає меншою за іншу
- Зниження потовиділення або відсутність потовиділення на обличчі
Синдром Горнера може бути вродженим або набутим.
- вроджені: Синдром Горнера спостерігається при народженні у невеликого відсотка населення. Зазвичай це відбувається через певну родову травму або пошкодження нервів або сонної артерії під час пологів. Це може бути викликано пухлиною (нейробластомою). У рідкісних випадках синдром може передаватися у спадок, хоча специфічні гени ще не пов’язані з ним. Якщо синдром присутній до досягнення дитиною 2 років, райдужна оболонка ока може бути світлішою на боці ураження.
- Придбано: існує багато різних основних станів, які можуть призвести до синдрому Горнера. Розлади, що вражають шию, груди та легені, або порушення кровопостачання мозку можуть призвести до симптомів.
Деякі з багатьох станів, які можуть викликати синдром Горнера, включають:
- Травма шиї або голови
- Інфекції
- Пухлина у верхній частині легені
- Рак легенів
- Пухлина щитовидної залози
- Мігрень або кластерні головні болі
- Цереброваскулярна — порушення припливу крові до мозку, викликане інсультом, аневризмою або згустком крові (емболія)
- Ракове (злоякісне) або неракове (доброякісне) ураження або пухлина на шийних нервах з одного боку тіла (дуже рідко)
- Хірургія
Діагностика та тести
Як діагностується синдром Горнера?
Діагностика синдрому Горнера може бути складною, оскільки інші розлади можуть викликати подібні симптоми. Після встановлення точного діагнозу можуть знадобитися додаткові дослідження, щоб визначити основну причину симптомів.
- Медичний огляд: Ваш лікар проведе огляд і помітить будь-які видимі ознаки. Він або вона запитає, чи відчуваєте ви інші симптоми, наприклад біль.
- Медична історія: Ваш лікар запитає вас про ваші минулі хвороби, травми та операції.
- Очне обстеження: Офтальмолог (офтальмолог), але частіше нейроофтальмолог – офтальмолог, який спеціалізується на неврологічних захворюваннях – може проводити тести для вимірювання реакції зіниць ока на певні ліки. Лікар введе очні краплі, що містять невелику кількість препарату, щоб розширити зіниці. Неможливість розширення (розкриття) однієї зіниці може свідчити про наявність синдрому Горнера. Подальші тести з іншими видами препаратів можуть підтвердити діагноз.
- Тести зображення: Якщо симптоми вказують на наявність пухлини, ураження або структурної аномалії, можуть бути призначені тести, щоб визначити місце наросту та визначити, чи є він раковим чи доброякісним. Тести можуть включати рентгенографію грудної клітки, магнітно-резонансну томографію (МРТ), комп’ютерну томографію (КТ) або ультразвукове дослідження.
Управління та лікування
Як лікується синдром Горнера?
Лікування буде залежати від того, який тип основного розладу викликає синдром Горнера. Оскільки існує багато можливих причин, види лікування можуть сильно відрізнятися. Іноді лікування не потрібне, якщо пацієнт не відчуває болю чи іншого дискомфорту. Якщо виявлена пухлина або інша аномалія, варіанти можуть включати хірургічне втручання. Якщо пухлина злоякісна, післяопераційне лікування може включати хіміотерапію та опромінення.
Генетичне консультування може бути корисним у ситуаціях, коли в родині є синдром Горнера.
Перспектива / Прогноз
Який прогноз (перспектива) при синдромі Горнера?
Прогноз синдрому Горнера також залежить від основної причини. Характерні симптоми синдрому Горнера, як правило, не мають істотного впливу на якість життя або зір. Однак вони можуть свідчити про наявність серйозного або навіть небезпечного для життя захворювання, яке вимагає негайної медичної допомоги.
Discussion about this post