Огляд
Що таке самоушкодження?
Самопошкодження (СІ) визначається як будь-яке навмисне пошкодження власного тіла. Цей розлад також називають самоушкодженням або самокаліченням. Зазвичай самотравма залишає сліди або викликає пошкодження тканин. Самопошкодження може включати будь-яку з наступних форм поведінки:
- Різання.
- Випалювання (або «таврування» гарячими предметами).
- Зривання шкіри або повторне відкриття ран.
- Вищипування волосся (трихотиломанія).
- Биття головою.
- Удари (молотком або іншим предметом).
- Ломання кісток.
Більшість із тих, хто наносить собі травми, діють поодинці, а не групами. Вони також намагаються приховати свою поведінку.
Симптоми та причини
Що спонукає людину до самопошкодження?
Самопошкодження може статися у представників будь-якої статі та представників будь-якої раси. Поведінка не обмежується освітою, віком, сексуальною орієнтацією, соціально-економічним статусом чи релігією. Однак є деякі загальні фактори серед людей, які завдають собі травм. Частіше самотравми трапляються серед:
- Жінки-підлітки.
- Люди, які мають історію фізичного, емоційного або сексуального насильства.
- Люди, які мають супутні проблеми зловживання психоактивними речовинами, обсесивно-компульсивним розладом або розладами харчування.
- Особи, які виховувалися в сім’ях, які не заохочували виявляти гнів.
- Особи, яким не вистачає навичок висловлювати свої емоції та не мають хорошої мережі соціальної підтримки.
Хоча існує ймовірність того, що заподіяна собі травма може призвести до небезпечної для життя шкоди, самоушкодження не вважається суїцидальною поведінкою. Самопошкодження зазвичай відбувається, коли люди стикаються з тим, що здається приголомшливими або неприємними почуттями. Люди, які нанесли собі травми, можуть вважати, що самопошкодження є способом:
- Тимчасове зняття сильних почуттів, тиску або тривоги.
- Бути справжнім, бути живим або відчувати щось.
- Можливість відчувати біль зовні, а не всередині.
- Будучи засобом для контролю та боротьби з болем – на відміну від болю, що виникає внаслідок фізичного чи сексуального насильства.
- Надання способу подолати емоційне заціпеніння (самоанестезія, яка дозволяє різати, не відчуваючи болю).
- Прохання про допомогу непрямим способом або привернення уваги до потреби в допомозі.
- Спроба вплинути на інших, маніпулюючи ними, намагаючись змусити їх піклуватися, намагаючись змусити їх почуватися винними або намагаючись змусити їх піти.
Самопошкодження також може бути відображенням ненависті людини до себе. Деякі люди, які завдають собі шкоди, карають себе за сильні почуття, які їм зазвичай не дозволяли висловлювати в дитинстві. Вони також можуть карати себе за те, що вони погані й незаслужені. Ці почуття є наслідком насильства та переконання, що знущання було заслуженим.
Які симптоми самотравмування?
Симптоми самотравмування включають:
- Часті порізи та опіки, які неможливо пояснити.
- Самопробивання або подряпини.
- Встромлення голки.
- Биття головою.
- Натискання на очі.
- Укус пальця або руки.
- Виривати волосся.
- Обдирання по шкірі.
Попереджувальні ознаки того, що людина може нанести собі травми, включають:
- У теплу погоду носити штани та довгі рукави.
- Поява запальничок, бритв або гострих предметів, яких не очікувати серед речей людини.
- Низька самооцінка.
- Труднощі в управлінні почуттями.
- Проблеми у стосунках.
- Погане функціонування на роботі, в школі чи вдома.
Діагностика та тести
Як діагностується самотравма?
Якщо людина має ознаки самоушкодження, слід звернутися до фахівця з психічного здоров’я, який має досвід самоушкодження. Фахівець із психічного здоров’я зможе провести оцінку та порекомендувати курс лікування. Самопошкодження може бути симптомом психічного захворювання, включаючи:
-
Розлади особистості (особливо прикордонний розлад особистості).
-
Біполярний розлад.
- Велика депресія.
-
Тривожні розлади (особливо нав’язливі стани).
-
Шизофренія.
Управління та лікування
Як лікується самотравма?
Терапія може бути використана, щоб допомогти людині припинити наносити собі травми:
- Когнітивно-поведінкова терапія може бути використана, щоб допомогти людині навчитися розпізнавати викликані почуття та боротися з ними більш здоровими способами.
- Терапія посттравматичного стресу може бути корисною для тих, хто завдає собі шкоди, які мають історію насильства або інцесту.
- Групова терапія може бути корисною для зменшення сорому, пов’язаного з самоушкодженням, і для підтримки здорового вираження емоцій.
- Сімейна терапія може допомогти подолати будь-яку історію сімейного стресу, пов’язану з поведінкою, і може допомогти членам сім’ї навчитися спілкуватися більш прямо й без засуджень один з одним.
Крім того, гіпноз або інші методи саморозслаблення допомагають зменшити стрес і напругу, які часто передують інцидентам самопошкодження.
Для зменшення початкової імпульсивної реакції на стрес можна використовувати такі ліки, як антидепресанти або препарати проти тривоги.
Перспектива / Прогноз
Який прогноз (шанс на одужання) для людей, які зазнали самотравм?
Прогноз залежить від емоційного або психологічного стану людини. Важливо визначити фактори, які призводять до самоушкодження поведінки індивіда. Також важливо визначити будь-які вже існуючі розлади особистості, які потребують лікування.
Discussion about this post