Що ви повинні знати про сором’язливість

Огляд

Сором’язливість – це почуття страху або дискомфорту, викликане іншими людьми, особливо в нових ситуаціях або серед незнайомих людей. Це неприємне відчуття самосвідомості — страх перед тим, що думають деякі люди.

Цей страх може перешкодити людині робити або говорити те, що вона хоче. Це також може запобігти формуванню здорових стосунків.

Сором’язливість часто пов’язана з низькою самооцінкою. Це також може бути однією з причин соціальної тривоги.

Види сором’язливості

Сором’язливість може бути різної сили. Багато людей відчувають легке почуття дискомфорту, яке легко подолати. Інші відчувають надзвичайний страх перед соціальними ситуаціями, і цей страх може бути виснажливим. Загальмованість, відсторонення від соціальної діяльності, тривога та депресія можуть бути результатом сором’язливості.

Сором’язливість охоплює широкий спектр поведінки. Це нормально, що діти іноді соромляться в нових ситуаціях. Сприйняття сором’язливості також може бути культурним.

Деякі культури, такі як багато в Сполучених Штатах, схильні сприймати це негативно. Інші, наприклад деякі азіатські культури, схильні більш позитивно ставитися до сором’язливості.

Які причини сором’язливості?

Близько 15 відсотків немовлят народжуються зі схильністю до сором’язливості. Дослідження показали біологічні відмінності в мозку сором’язливих людей.

Але на схильність до сором’язливості також впливає соціальний досвід. Вважається, що більшість сором’язливих дітей розвивають сором’язливість через спілкування з батьками.

Батьки, які є авторитарними або надмірно опікуються, можуть викликати у своїх дітей сором’язливість. Діти, яким заборонено щось відчувати, можуть мати проблеми з розвитком соціальних навичок.

Теплий, турботливий підхід до виховання дітей зазвичай призводить до того, що їм комфортніше поруч з іншими.

Школи, мікрорайони, громади та культура формують дитину. Зв’язки, які дитина створює в цих мережах, сприяють її розвитку. Діти з сором’язливими батьками можуть наслідувати таку поведінку.

У дорослих дуже критичне робоче середовище та публічне приниження можуть призвести до сором’язливості.

Що шукати

Не всі діти, які весело грають поодинці, сором’язливі. Страх і тривога є елементами сором’язливості.

Одним із перших ознак того, що сором’язливість дитини може бути приводом для занепокоєння, є те, що вона ніколи не хоче залишати батьків.

Дітей, які погано навчаються або яким важко знайти друзів, слід оцінювати за сором’язливість. Ті, хто став жертвою знущань, ризикують розвинути сором’язливість.

Діти, яких постійно висміюють, можуть проявляти агресивну поведінку як надмір компенсації за сором’язливість. У групі ризику також ті, хто зазнав зневаги.

Як діагностується сором’язливість?

Іноді сором’язливих дітей не діагностують і не лікують. На відміну від багатьох інших емоційних розладів, сором’язливість часто не призводить до того, що дитина створює проблеми. Часто немає істерик або агресивної поведінки, щоб підняти червоні прапорці та заохочувати лікування.

За даними Національного альянсу з питань психічних захворювань, тривога – це більше, ніж сором’язливість – стосується приблизно 7 відсотків дітей у віці від 3 до 17 років у США.

Терапевти можуть оцінити сором’язливість дитини, залучаючи її до таких видів діяльності, як шаради та настільні ігри. Вони також можуть використовувати ляльок і ляльок, щоб змусити дитину відкритися.

Як лікують сором’язливість?

Подолання надзвичайної сором’язливості може бути важливим для розвитку здорової самооцінки. Сором’язливість може призвести до труднощів у школі та труднощів у налагодженні стосунків.

Психотерапія може допомогти дітям впоратися з сором’язливістю. Їх можна навчити соціальним навичкам, як усвідомлювати свою сором’язливість і способам зрозуміти, коли їхня сором’язливість є результатом ірраціонального мислення.

Техніки розслаблення, такі як глибоке дихання, можуть допомогти дітям і дорослим впоратися з тривогою, яка може лежати в основі сором’язливості. Групова терапія також може бути корисною для дітей і дорослих, які відчувають сором’язливість.

Існують ефективні методи лікування дорослих з тривогою, яким важко виконувати повсякденну діяльність. Однак сильне занепокоєння часто не лікується.

У рідкісних випадках ліки можуть надати тимчасове полегшення сором’язливості.

Запобігання сором’язливості

Щоб запобігти сором’язливості або впоратися з нею, батьки та опікуни можуть допомогти дітям розвинути такі навички:

  • впоратися зі змінами
  • управління гнівом
  • використання гумору
  • виявляючи співчуття
  • бути наполегливим
  • бути добрим
  • допомагаючи іншим
  • збереження секретів

Усі ці здібності можуть допомогти дітям почуватись спокійно серед однолітків.

Дізнатися більше

Discussion about this post

Recommended

Don't Miss